У грудні минулого року видавничий дім Mriya Publishing представив артальбом “Солоні роси”, присвячений одному з найбільш таємничих національних свят — Івана Купала. Це спільний проєкт фотографинь Христини Подобед, Дарʼї Свертілової, Анастасії Лазуренко, фотографа Євгена Волкова та мисткині Сани Шахмурадової-Танської.
Наразі цикл робіт, який звеличує дівочу вроду, сестринську дружбу та злиття з природою, отримує нове буття у вигляді виставки: “Солоні роси” відкриються 31 січня в київській галереї “без назви”.
Реклама.
В основі експозиції “Солоні роси” — художнє осмислення звичаїв святкування Івана Купала в Україні. Це не відтворення ритуалу і не етнографічна констатація, а емоційна спроба передати атмосферу купальської ночі — пал вогнища, зволоженість трави, мерехтіння нічного повітря, близькість тіл і природи, еротичний порив та відчуття моменту, коли зникають кордони між реальністю та міфом.
Власне цей стан — напівдійсний, напівлегендарний — і послужив початковою точкою “Солоних рос”. Автори відразу ж відмовилися від задуму документальності. “Це вигадка, натхненна документальною фотографією, — пояснює фотографиня Дар’я Свертілова. — Ми не бажали відтворювати обряд дослівно. Нам були важливі настрій, відвертість, відчуття єднання”. Зйомки тривали чотири дні влітку 2019 року, але ідея назрівала роками в колі друзів: “Творчий союз сформувався задовго до проєкту, ми вже фотографували разом і ділилися думками. З таких розмов і виникли “Солоні роси””, — згадує фотографиня Христина Подобед.
Зйомки відбувалися у Дземброні — найбільш високогірному селі України, обраному не заради сакральності, а з метою естетики кадру. “Випадково знайдений будинок на вершині гори став нашим місцем сили. Господарі допомагали та підтримували всі наші задуми, давали вишиті сорочки. Виникла повна синергія з простором”, — згадують творці.
Героїнями серії стали дванадцять жінок — приятельки, знайомі та дівчата, котрі долучилися до проєкту з цікавості. “У центрі моєї практики завжди була жінка та її роль, — зазначає Христина Подобед. — На Івана Купала жінка постає особливо прекрасною. Перебування в природі, яку не тривожить нагота, створює особливий момент єднання”. Під час роботи учасниць не просили приймати пози чи відтворювати конкретні епізоди: “Ми просто піднялися на гору, запалили вогнище, а далі все складалося самовільно — як перформанс, — говорять автори. — Дівчата грали самих себе в уявній купальській ночі”.
Важливою фазою проєкту стала праця з матеріалом. Знятих кадрів було настільки багато, що процес відбору та компонування затягнувся майже на п’ять років. У певний момент автори усвідомили, що “Солоним росам” не вистачає ще одного виміру. Так у проєкті виникли графіка та живопис Сани Шахмурадової-Танської, які не ілюструють світлини дослівно, а посилюють враження містичності та тілесного досвіду.
Сьогодні “Солоні роси” існують як фотокнига та виставковий проєкт: у київській галереї “без назви” серія представлена у вигляді камерної експозиції, а з 23 до 26 квітня буде можливість оглянути виставку в іншому темпі та масштабі у паризькій Sheriff Gallery.
Виставка триватиме до 23 лютого. Адреса: галерея “без назви”, вул. Рейтарська, 17 (вхід через книгарню “Збірка”)