У проєкті VOGUE UA To Do List розглядаємо важливі обстеження, процедури та стратегії, що допоможуть покращити стан здоров’я, самовідчуття та надати впевненості в керуванні процесами, які можливо та слід контролювати. Пункт №3 – потурбуватися про репродуктивне здоров’я.
Реклама.
Новини партнерів
Тим, хто розглядає можливість стати мамою в перспективі, особливо тим, хто прагне мати дитину, потрібно приділити увагу своєму репродуктивному здоров’ю. Про те, як визначити особисті можливості мати дітей, як їх зберегти та збільшити, розповідає професор, заслужений лікар України Олександр Дарій – фахівець репродуктивної клініки ICSI Clinic.
Як оцінити свої шанси на вагітність?
У цьому контексті часто згадують про фертильність. Але важливо розуміти, що це не окремий показник і не “діагноз”. Це ймовірність завагітніти у певному віці, у конкретної пари, за визначений час. Тому лікарі оцінюють не фертильність, а репродуктивний потенціал і чинники, що його зменшують.
В реальності оцінка репродуктивного потенціалу поділяється на 4 головні складові:
- Оваріальний резерв;
- Якість яйцеклітин (суттєво залежить від віку та не піддається вимірюванню за допомогою аналізів);
- Анатомія (прохідність маткових труб та стан матки);
- Дані партнера (якість його генетичного матеріалу – половина успіху).
Існує і п’ятий, додатковий блок: овуляція та ендокринологія (функціонування щитоподібної залози, рівень пролактину, інсулінорезистентності тощо) – вони побічно впливають на зачаття та виношування дитини.
Що таке оваріальний резерв?
Оваріальний резерв – це число фолікулів, які можуть почати зростання в найближчих циклах. Іншими словами – кількість яйцеклітин у яєчниках жінки, що визначає її репродуктивну здатність: можливість завагітніти зараз і в майбутньому.
Необхідно знати дві речі: по-перше, оваріальний резерв не показує якість яйцеклітин, що є визначальною для виношування та народження здорової дитини. По-друге, з віком оваріальний резерв неминуче знижується.
Як оцінити свій оваріальний резерв?
Відповідно до сучасних протоколів, найточніша оцінка – поєднання тестів:
• АМГ (антимюллерів гормон);
• АФК / AFC — кількість антральних фолікулів на УЗД;
• ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) + гормон естрадіол, здані на 2–3 день менструального циклу.
Оцінювати ці показники самостійно – безглуздо; важливі не окремі цифри, а їх сукупність та співвідношення. Наприклад, ФСГ (який, до речі, сильно залежить від дня циклу), без AFC/АМГ часто вводить в оману. А АМГ не показує стан матки і маткових труб, якість яйцеклітин та можливості завагітніти природним шляхом “в цьому місяці”.
В цілому, жоден з цих аналізів не є “тестом на вагітність у майбутньому”. Ці тести дозволяють визначити “відправну точку”.
У якому віці заморожування яйцеклітин має найбільший сенс?
З точки зору біології головний чинник для заморожування — вік яйцеклітини (і, відповідно, – ризик хромосомних аномалій).
Якщо коротко, то заморожувати яйцеклітини до 30 років — найбільш результативно: ооцити мають найкращу якість. 30–35 — це так зване “оптимальне вікно”, коли якість яйцеклітин ще добра, а рішення про кріоконсервацію вже обдумане.
У віці до 40 років заморожування ще має сенс, але зазвичай потрібно більше ооцитів, щоб у разі низької якості клітин можна було вибрати кращі. Ймовірно, знадобиться дві стимуляції.
Після 40 ми з пацієнтками обговорюємо процедуру з позиції критичного мислення. Іноді краще розглядати альтернативні підходи (включно з заморожуванням ембріонів, якщо є партнер).
Які гормональні чинники найбільше впливають на репродуктивне здоров’я?
Я б виділив 4 осі, які найчастіше змінюють картину:
- Оваріальна функція (овуляція, лютеїнова фаза, перименопауза);
- Функція щитоподібної залози (оцінити її допомагають ТТГ, вільний Т4, антитіла за показаннями);
- Пролактин (підвищений пролактин може “вимикати” овуляцію);
- Інсулін / метаболізм (синдром полікістозних яєчників, інсулінорезистентність, ожиріння або недостатня вага).
Поступове зменшення оваріального резерву, скорочення фолікулярної фази, “примхливий” цикл ближче до 40 є “звичайними віковими змінами”. А ось уваги потребують такі моменти:
• виражена нерегулярність менструального циклу;
• кровотечі між циклами;
• раптове погіршення самопочуття та/або різка зміна ваги;
• симптоми гіпо-/гіпертиреозу;
• болі, дискомфорт або біль під час статевого акту (диспареунія), хронічний тазовий біль (який може вказувати на ендометріоз).
Які фактори реально впливають на фертильність?
У цьому контексті часто говорять про стрес і сон. Так, вони дійсно впливають, але частіше як посилювачі проблем, а не їх основна причина. Найбільш важливі – інші чинники, і перший серед них – вік. Також важливу роль відіграють:
- Ендометріоз (особливо глибокий, із залученням яєчників);
- Трубний фактор / спайки (після запалень / хірургічних втручань);
- Порушення овуляції (СПКЯ, гіперпролактинемія, патологія щитоподібної залози);
- Чоловічий фактор (який і досі часто недооцінюють).
Спосіб життя теж має значення, оскільки недостатній сон, щотижневе вживання алкоголю, паління, недостатня або надмірна вага реально знижують шанси на вагітність. Але важливо пам’ятати: ідеальний спосіб життя жодним чином не відміняє біологію віку.
Які захворювання заважають завагітніти?
Ендометріоз – лідер з “тихої шкоди” жіночому репродуктивному здоров’ю. Він може не проявлятися болями, але суттєво знижувати якість ооцитів, ушкоджувати маткові труби, створювати запальне середовище. Кісти яєчників (ендометріоми) – окрема тема: інколи важливо їх спостерігати замість того, щоб видаляти: при операції є ризик “з’їсти резерв”.
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – також тихий ворог. Часто резерв високий за показниками АМГ/AFC, але вагітність не настає через проблеми з овуляцією та метаболізмом. Тобто “ресурс є”, а “механізм запуску” порушений.
Інсулінорезистентність, яка часто йде разом з СПКЯ, погіршує якість ооцитів та реакцію на стимуляцію.
Аутоімунні стани теж можуть негативно впливати на здатність завагітніти.
Необхідно пам’ятати, що “модні” імунограми, зроблені без потреби, часто лише підсилюють тривогу і спонукають до зайвих призначень. У хорошій практиці їх призначають строго за клінічною необхідністю.
Чи варто проходити репродуктивний чекап, якщо вагітність не планується найближчим часом?
Відповідь – “Так”, якщо жінка хоче розуміти, який у неї запас часу і чи є чинники, які краще вилікувати заздалегідь. І ось коли він особливо рекомендований:
• вік 30+ (а в ідеалі — 28–30 як “відправна точка”);
• нерегулярний цикл, акне/гірсутизм, різкі зміни ваги;
• болі під час менструації/овуляції, болісний секс;
• операції на яєчниках, кісти, запалення, ІПСШ в минулому;
• сімейний анамнез ранньої менопаузи ;
• онкологічні ризики / планована терапія (хіміо/променева);
Що включає мінімальний розумний чекап?
• УЗД з AFC, оцінка матки/ендометрію;
• АМГ;
• ТТГ ± вільний Т4;
• пролактин;
• загальний аналіз крові + феритин (за потреби);
• глюкоза/інсулін/HOMA (якщо є ознаки ІР/СПКЯ);
• плюс спермограма партнера, якщо пара вже є і питання важливе.
Щоб створити довгострокову репродуктивну стратегію, я зазвичай пропоную думати “сценаріями”:
Якщо планується вагітність у найближчі 1–2 роки, варто провести додаткове обстеження, скоригувати необхідні фактори та не відкладати процес на потім.
Якщо вагітність розглядається в майбутньому, але не зараз, – краще пройти чекап та обговорити з лікарем питання, як зберегти фертильність (особливо, якщо жінці вже виповнилось 30–35 років).
Якщо ж сценарій невизначений – і жінка не може передбачити стосунки з партнером і життєву ситуацію, замороження ооцитів стане тим інструментом, що допоможе зберегти свободу вибору.
Важливо заздалегідь з’ясувати свій оваріальний резерв, виключити ендометріоз / трубний фактор за наявності симптомів і вирішити питання збереження фертильності до того, як це стане нагальним.
Чого точно не варто робити – це панікувати через якісь окремі показники, активно лікувати симптоми без точного діагнозу та робити нескінченні додаткові обстеження без показань. Усе це тільки виснажує нервову систему та фінансові ресурси.