Також знане як терапевтичне письмо, ведення щоденника полягає у фіксації власних думок на аркуші — щоб ліпше зрозуміти себе та структурувати почуття. Ця практика чудово підходить для зменшення напруження та внесення ясності в роздуми. Ось як воно діє та яку цінність має для ментального здоров’я й самопізнання.
5 основних переваг ведення щоденника
Піклування про психічне здоров’я отримало особливе значення після того, як ВООЗ у 2016 році заявила: 25% населення планети протягом життя можуть зіткнутися з ментальними недугами. Саме тому важливо не тільки відшукати “свого” психотерапевта, але й запроваджувати щоденні звички, котрі підтримують внутрішній баланс. Наприклад, ведення щоденника.
Реклама.

Психологи стверджують, що постійні записи думок і відчуттів є надзвичайно цінними для повсякденного благополуччя: вони допомагають організовувати мислення, емоційно звільнятися та вчитися на особистому досвіді.
Докторка психології та професорка Університету Вільянуева (Іспанія) Росіо Гарсія Торрес посилається на дослідження Автономного університету Нуево-Леона (Мексика), яке підтверджує здатність ведення щоденника врегульовувати рівень напруги. Вона також згадує дослідження Кембридзького університету, яке доводить його позитивний вплив на фізичне та емоційне здоров’я. “Це звичка, яка передбачає щоденний час для впорядкування почуттів і перенесення їх на папір. Вона допомагає усвідомити автоматичні уявлення, які ми безперервно відтворюємо. Розуміння того, як ми влаштовані, які маємо внутрішні травми та які сценарії схильні повторювати, може визволити нас із замкнутого кола нав’язливих думок”, – пояснює психологиня.
5 причин зробити ведення щоденника щоденним обрядом
1. Більш глибока праця із самоусвідомленням
За словами Росіо Гарсії Торрес, основна мета ведення записів — посилення самопізнання: усвідомлення того, що відбувається в роздумах і відчуттях, розуміння власних цінностей, того, що приносить задоволення чи біль, і яка емоція превалює в конкретний відрізок життя.
Щоб ведення щоденника було справді дієвим, воно повинно супроводжуватися щирою внутрішньою рефлексією. “У різні етапи життя людина може застрягати у страху, сумі або гніві. Якщо вона цього не усвідомлює, здолати проблему неможливо. Терапія полягає не лише в лікуванні — її мета зробити підсвідоме свідомим”, – пояснює експертка.
2. Пошук відповідей
Відчуття внутрішнього неспокою без ясної причини знайоме багатьом. Але причина завжди присутня і один із найпростіших методів її виявити — занотувати свої роздуми.
“Вміння зупинитися, розкласти почуття по поличках і надати їм словесну форму надзвичайно корисне для психічного здоров’я”, – зазначає Гарсія Торрес.
Головна ціль таких записів — спостерігати за собою з прихильністю, без засудження чи фільтрів. “Наша поведінка, внутрішній дискомфорт, риси характеру — все це має пояснення”, – наголошує психологиня.
3. Навчання на власних огріхах
Ведення щоденника дає змогу відстежувати еволюцію мислення. “Він допомагає розпізнавати когнітивні спотворення — нераціональні переконання, які ми сприймаємо як правду. Коли вони виникають на папері, стає зрозумілою їхня реальна вага. Чи ця думка об’єктивна, чи вона існує лише в уяві?”, – пояснює експертка.
Обмеженість людської пам’яті робить письмову фіксацію почуттів корисним інструментом особистісного розвитку. Усвідомлення помилки в такій формі допомагає не повторювати її в майбутньому.
4. Розвиток креативності
“Ми зберігаємо фотографії та спогади, то чому б не робити те саме з почуттями?”, – зазначає Росіо Гарсія Торрес. Ведення щоденника можна пристосувати до власного рівня творчості: у форматі щоденника, блогу, нотаток у телефоні. На початку роботи з новими пацієнтами, психологиня часто радить обрати зошит, який “про щось говорить” власнику. Вона називає його “зошитом усього життя”. Хоча визнає, що для деяких цифровий формат підходить краще.
5. Відновлення зв’язку із собою
Щоб ведення щоденника було по-справжньому корисним, воно має залишатися максимально особистим актом. “Коли немає іншого адресата, окрім нас самих, з’являється свобода й відвертість у вираженні почуттів”, – підсумовує психологиня.
За матеріалом: Vogue.fr