Російський павільйон на Венеційській бієнале у 2022 році. © Getty Images Сибіга та Бережна констатували, що участь держави-агресора йде врозріз із засадами міжнародного артистичного товариства.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга та очільниця міністерства культури Тетяна Бережна оприлюднили спільну заяву стосовно присутності Росії на Венеційській бієнале. Українські урядовці підкреслили, що допуск держави-агресора до одного з найпрестижніших мистецьких форумів світу є неприйнятним. На їхній погляд, це здатне стати загрозливим знаком поблажливості до російських військових злодіянь і пропаганди, про це йдеться на офіційному вебсайті Мінкульту.
У заяві акцентовано, що з 2014 року Росія систематично руйнує об’єкти культурного надбання України, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права та Гаазькою конвенцією про охорону культурних цінностей під час збройного конфлікту 1954 року. З початку повномасштабного вторгнення дана тактика трансформувалася в послідовну війну проти української культури, ідентичності та історичної пам’яті.
Згідно з відомостями українських урядовців, від 2022 року Росія відібрала життя 346 митців і 132 українських та іноземних працівників медіа. Окрім того, російські війська знищили або пошкодили 1707 пам’яток культурної спадщини та 2503 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 558 вщент зруйновані.
Російські окупаційні війська також незаконно вивезли як мінімум 35 482 музейні експонати. Ще понад 2,1 мільйона одиниць утримуються на тимчасово окупованих територіях і наражаються на ризик нищення або незаконного переміщення. Збитки культурному сектору України вже перевищують 4,2 мільярда доларів, у той час як сукупні втрати галузі оцінюються більше ніж у 31 мільярд доларів.
Як повідомили Андрій Сибіга та Тетяна Бережна, на тимчасово окупованих територіях Росія продовжує політику культурної експансії та примусової русифікації. Українська мова викорінюється з освіти та медіа, знищуються книги, переписуються бібліотечні фонди, а педагоги, журналісти та діячі культури зазнають утисків.
“Показовим є висловлювання директора російського музею “Ермітаж” Міхаіла Піотровського, який назвав російські культурні проєкти за кордоном “спецоперацією”. Це підтверджує, що російська культурна присутність часто є складовою ширшої державної політики узаконення агресії”, — акцентували урядовці.
У заяві також висловлюється стурбованість повідомленнями про зв’язки комісарки російського павільйону Анастасії Карнєєвої з російським військово-промисловим комплексом. На переконання українських урядовців, це вкотре демонструє тісний зв’язок російської культурної політики з мілітаристським режимом.
Українська сторона нагадала, що 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабного вторгнення, організатори Венеційської бієнале засудили російську агресію та виступили за мир і діалог. У Києві зазначають, що нині незрозуміло, чому ця позиція зазнає змін, попри те що Росія продовжує війну та відкидає мирні ініціативи.
“Закликаємо укладачів Венеційської бієнале переглянути рішення стосовно повернення Російської Федерації та зберегти принципову позицію, котра була продемонстрована у 2022–2024 роках”, — підсумували Сибіга та Бережна.
Нещодавно проєкт “Недописані” оприлюднив відновлений архів, згідно з яким станом на лютий 2026 року російсько-українська війна забрала життя 289 діячів української літератури. Ініціатива має на меті зберегти голоси та тексти авторів, чиє життя обірвалося завчасно, протидіючи намаганням ворога стерти українську самобутність та культуру.