Присутні на церемонії відкриття Берлінале-2026 з гаслами “No one has the right to obey” (Ніхто не має права підкорятися), “Watch out fascists! We are more!” (“Стережіться, фашисти! Нас більше!”). © EPA/FABIAN SOMMER Більше 80 кіномитців звинуватили Берлінале у приховуванні ситуації в Газі.
Берлінський міжнародний кіноогляд цього року опинився у епіцентрі політичного конфлікту. Понад 80 знаних представників кіносфери опублікували відкритий лист, в якому піддали критиці “інституційне мовчання” кінофестивалю щодо подій у Газі, інформує EuroNews.
Дискусія вибухнула після пресконференції міжнародного журі, де головуючим є німецький кінорежисер Вім Вендерс. Саме його висловлювання щодо ролі мистецтва та політики стали іскрою “медійного урагану”.
Берлінале-2026 розглядають як найбільш політично напружений серед трьох великих європейських кіноподій — нарівні з Каннським кінофестивалем та Венеційським кінофестивалем. Цьогорічний кінофестиваль розпочався із питань репортерів про війну в Газі та позицію Німеччини, яка частково забезпечує фінансування заходу.
Вім Вендерс констатував, що “фільми здатні змінити світ”, однак “не в політичний спосіб”. Він зазначив: “Жоден фільм насправді не змінив бачення жодного політика. Але ми здатні змінити погляд людей на те, як їм варто жити”.
На запитання щодо того, чи повинні митці триматися осторонь від політики, режисер відповів: “Нам слід триматися подалі від політики… Ми є противагою політиці”. Під час трансляції пресконференції виникли технічні неполадки, що породило плітки про навмисне припинення ефіру, але кінофестиваль повідомив саме про “технічні проблеми” та вибачився.
Письменниця Арундхаті Рой відмовилась від участі у секції класики, де мала представити свій фільм 1989 року In Which Annie Gives It Those Ones. Вона заявила, що почути від журі тезу про аполітичність мистецтва “просто вражаюче”, а також додала: “Я шокована і відчуваю огиду”.
“На Берлінале люди закликали до свободи вираження поглядів. Свобода вираження поглядів на Берлінале існує”, — відповіла очільниця кінофестивалю Тріша Таттл у детальній заяві, де додала, що митців не варто примушувати коментувати всі політичні питання.
Ситуація загострилася після відкритого листа, підписаного більше ніж 80 кінематографістами, серед яких Хав’єр Бардем, Браян Кокс, Майк Лі, Лукас Донт, Адам Маккей, Нен Голдін та Тільда Свінтон. Підписанти висловили, що “категорично не погоджуються” з позицією Вендерса та вважають неможливим розділяти кіновиробництво від політики.
“Ми обурені залученням Берлінале до цензури митців, котрі виступають проти геноциду палестинців у Газі, що триває, з боку Ізраїлю, та ключовою роллю німецької держави у його підтримці”, — зазначено у заяві митців.
Окрему увагу привернула позиція актора Ітана Гоука, котрий на пресконференції до свого фільму The Weight зауважив: “Я повністю за все, що бореться з фашизмом”. Водночас він наголосив, що очікувати від митців універсальних відповідей на всі політичні питання — нечесно.
Берлінале триватиме до 22 лютого 2026 року. Дискусія навколо ролі мистецтва й відповідальності культурних інституцій у часи військових зіткнень, вочевидь, лишатиметься однією з основних тем цьогорічного кінофестивалю.
Напередодні на Берлінале відбулась прем’єра документальної стрічки “Сліди” (Traces) режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк. Фільм, представлений у програмі Panorama Dokumente, розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насилля від російських окупантів, починаючи з 2014 року. Під час перегляду стрічки глядачі не могли стримати сліз, а після завершення — аплодували стоячи.