У Києві стартував пілотний проєкт «Єдина електронна бібліотека». Його мета – об’єднати публічні бібліотеки міста в єдине інформаційне середовище, що спростить роботу бібліотекарів та зробить послуги зручнішими для читачів. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.
Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський представив ідею проєкту, зазначивши, що в перспективі кияни зможуть користуватися одним читацьким квитком для всіх міських бібліотек, переглядати онлайн-каталог наявних книжок та бронювати видання.
Наразі до системи підключено три дитячі бібліотеки:
- Центральна бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва;
- бібліотека № 2 для дітей Деснянського району;
- бібліотека № 119 для дітей Деснянського району.
Читацький квиток, оформлений в одній із цих бібліотек, вже діє в усіх трьох. Триває підключення інших дитячих книгозбірень столиці.
Наступним етапом стане інтеграція системи з «Київ Цифровий» та Порталом послуг Києва.
«У перспективі користувачі зможуть мати особистий читацький кабінет, переглядати єдиний електронний каталог підключених бібліотек, шукати книжки та бронювати видання для себе і своїх дітей. Відповідний функціонал наразі перебуває в розробці», — поінформувала директорка департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторія Іцкович.
Чому створюють власну систему?
Директор департаменту культури КМДА Сергій Анжияк пояснив, що міська влада вирішила розробляти власну систему, оскільки попередні інформаційні продукти, які використовували бібліотеки, значною мірою були застарілими (не оновлювалися з 2014 року) та мали російське походження.
«Тому для нас було принципово важливо створити власну муніципальну систему, яка відповідатиме сучасним потребам київських бібліотек і користувачів», — зазначив він, додавши, що пілотний проєкт наразі тестують на базі дитячих бібліотек. Це дозволить перевірити всі процеси, допрацювати функціонал і надалі поширити систему на всю мережу публічних бібліотек Києва.
«Для бібліотекарів це насамперед спрощення щоденної роботи, автоматизація процесів і можливість працювати з єдиною базою даних. Водночас ми бачимо цю систему і як додатковий сервіс для читачів та інших користувачів бібліотек. Такий підхід до цифровізації бібліотечної мережі давно застосовують в інших країнах, і ми також створюємо власне сучасне рішення для Києва», — пояснив директор департаменту культури.
Серед переваг системи в КМДА також називають можливість вести консолідовану статистику, відстежуючи динаміку видачі книжок, популярність видань та активність користувачів у межах усієї мережі.
Президентка Української бібліотечної асоціації Оксана Бруй зазначила, що КМДА не називає конкретне програмне рішення, на основі якого будують систему. Вона додала, що розробники працюють з «хорошою системою open source нового покоління, яку вони допрацьовують».
За словами Бруй, у Києві впроваджують «платформу бібліотечних сервісів», побудовану на сучасних бібліотечних стандартах (IFLA LRM і BibFrame) та пов’язаних даних. У перспективі система може автоматизувати роботу із зовнішніми електронними ресурсами.
Експертка також прокоментувала назву проєкту, зазначивши, що термін «електронна бібліотека» зазвичай означає повнотекстову базу даних, тоді як у Києві по суті створюють єдину платформу бібліотечних сервісів.
Бібліотечні системи у Запоріжжі і Львові
Оксана Бруй вважає впровадження подібних систем на рівні міст логічним кроком, який забезпечує зручність насамперед для користувачів.
Щодо запорізької розробки «Є-книга», вона висловила думку, що не варто вигадувати власні «велосипеди».
Про львівську систему Koha Бруй відгукнулася позитивно, зазначивши, що вона підтримує міжнародні стандарти, враховує бібліотечні процеси і її відносно легко доопрацювати відповідно до місцевого контексту. Однак, зауважила бібліотекознавиця, ця система орієнтована лише на роботу з паперовими документами.
Виклики переходу
Єдиний читацький квиток може стати основою для додаткових сервісів, таких як доставка книжок до найближчої бібліотеки, повернення видань у будь-якій бібліотеці або через спеціальні бокси. Однак це вимагає не лише ІТ-рішень, а й інфраструктурних змін.
Головним викликом під час переходу на нову систему, за словами Бруй, є коректне перенесення накопичених даних із попередніх систем. У випадку об’єднання багатьох бібліотек, що працювали в різних автоматизованих бібліотечно-інформаційних системах (АБІС), це завдання ускладнюється в рази.
«Сподіваюсь, що в Києві її подолають. І сподіваюсь, що рішення, щоб в новій системі почати з нуля, і по новій заводити всі книжки, не буде», — зазначила вона.
Окремим викликом є організація роботи з базою читачів та захист персональних даних. Необхідно чітко пропрацювати юридичні аспекти, визначити, чи буде база єдиною для всіх бібліотек, чи сегментованою, і чи матиме читач можливість обмежити доступ до своїх даних лише однією бібліотекою.
Спільна робота бібліотекарів із різних закладів в одній системі вимагає чіткого розмежування прав доступу.
Що треба зробити на національному рівні
На думку Бруй, міські ініціативи не скасовують потреби в загальнонаціональних рішеннях. Держава має забезпечити:
- Створення Національної системи централізованої каталогізації.
- Переведення національних і державних бібліотек на єдину платформу бібліотечних сервісів, оскільки багато з них досі використовують застаріле російське програмне забезпечення.
- Формування зведеного каталогу провідних бібліотек шляхом розгортання Discovery Systems.
- Реалізацію Програми інформатизації бібліотек через спрямування коштів на місця, зокрема на розгортання платформ бібліотечних сервісів на рівні обласних бібліотек.
Бруй наголосила, що не варто об’єднувати всі бібліотеки в одну систему з огляду на масштаб країни. Зведений каталог провідних бібліотек має представити репертуар і дати змогу замовляти видання за міжбібліотечним абонементом через портал.
Зведені каталоги варто мати не лише на національному, а й на рівні областей і міст. Зведений каталог Києва, на її думку, має включати не лише публічні, а й національні, державні та університетські бібліотеки.
«У жодному випадку, не варто розробляти власне ПЗ з нуля. Це не буде ні швидко, ні дешево. […] Для мене розроблення ПЗ з нуля за державні гроші – це їхнє нецільове використання», — підкреслила Бруй.
Нагадаємо, раніше Оксана Бруй писала для «Читомо» про відставання українських бібліотечних ІТ-систем та розповідала про перехід публічних бібліотек Львова та Івано-Франківська на систему Koha.