Присадибний сектор, який досі забезпечує 46% українського молока, стрімко втрачає свої позиції. Хоча промислові ферми нарощують виробництво, вони не встигають перекрити падіння, що може призвести до суттєвих змін на полицях магазинів.
За липень 2026 року загальне виробництво молока в Україні впало на 15%, сягнувши 563,7 тисячі тонн. Хоча на перший погляд причиною може здатися спека, глибший аналіз даних виявляє тривожнішу картину. Промислові ферми надоїли на 4,5% більше молока, ніж минулого року, тоді як господарства населення зазнали обвалу виробництва одразу на 28,3%.
Про це свідчать попередні дані Держстату, оприлюднені Асоціацією виробників молока. Розрив між секторами вражає: за сім місяців 2026 року молочнотоварні ферми наростили виробництво на 5%, тоді як присадибний сектор втратив 27%.
Чому «бабусине» молоко зникає з ринку
Присадибні господарства досі забезпечують майже половину (46%) усього молока в країні. Тому їхнє падіння перекриває будь-яке зростання на фермах. Загальний результат за сім місяців — мінус 12% до показників минулого року.
Спека справді вплинула: за оцінками асоціації, високі температури зменшили виробництво в багатьох господарствах на 10–15%. Це пов’язано з тим, що далеко не всі ферми обладнані сучасними вентиляційними системами для захисту корів від теплового стресу. Однак показово, що промисловий сектор навіть у таких умовах продемонстрував зростання. Натомість присадибний сектор скорочується роками, незалежно від погодних умов.
Сирний удар: імпорт заливає ринок
Ще одним тривожним сигналом є імпорт. За перше півріччя до України ввезли 23 тисячі тонн імпортного сиру, що на 20% більше, ніж торік. Це еквівалентно близько 250 тисячам тонн молока, що майже дорівнює половині всього виробництва за один липень. Українські сировари втрачають обсяги, а разом із ними — стимули закуповувати вітчизняну сировину.
Додаткові проблеми створюють удари по розподільчих центрах. Як повідомляє Асоціація виробників молока, постраждали логістичні хаби мереж Novus, «Сільпо», АТБ та накопичувальний центр Danone. Коли такий центр випадає з ланцюга постачання, замовлення молочної продукції для супермаркетів скорочуються майже на тиждень. Це призводить до накопичення надлишків сировини в переробників, яку нікуди дівати.
Що буде з цінами до кінця року
Прогноз на четвертий квартал невтішний. В асоціації допускають скорочення виробництва вже й на промислових фермах. Причина — економічна: собівартість молока-сировини суттєво перевищує закупівельні ціни, які в кращому разі дозволяють вийти в нуль.
Ситуацію посилює подорожчання пального, що збільшує витрати на транспортування молока до заводів. Також зростає перспектива здорожчання кормів: ринок добрив переживає період високих цін та обмеженої пропозиції. Імпорт фосфорних добрив був недостатнім, а дорожча логістика підвищує собівартість постачання.
Які продукти подорожчають першими
Найбільш вразливими виявляться молоко, сметана, сир кисломолочний та твердий сир. Саме ці категорії найсильніше залежать від обсягів вітчизняної сировини. Вершкове масло також у зоні ризику: попит на нього стримує сповільнення експорту до ЄС, однак скорочення надоїв може призвести до зростання внутрішніх цін уже у вересні-жовтні.
Єдиний позитивний сигнал — регіональна нерівномірність. За сім місяців сільгосппідприємства наростили виробництво у 14 областях: Рівненщина (+36%), Харківщина (+26%), Івано-Франківщина та Львівщина (по +15%). Ці регіони частково компенсують провал присадибного сектору, але промислові ферми поки не здатні повністю замістити 46% ринку, які забезпечують приватні господарства.