З 3 квітня до 4 червня, на сім напрямів програми подали 2634 заявки із загальним запитом на близько 15 млрд грн.
Фінальний етап «Тисячовесни» завершився в Івано-Франківську. З 2634 поданих заявок Мінкульт рекомендував до фінансування 546 проєктів, а на реалізацію програми передбачено до чотирьох млрд грн. Автор статті Петро Катеринич зазначає, що навесні ZN.UA вже порушувало питання про розподіл цих коштів, а тепер, коли список переможців оприлюднили, можна оцінити не лише самі проєкти, а й механізм проведення конкурсу.
За два місяці, з 3 квітня до 4 червня, на сім напрямів програми надійшло 2634 заявки із загальним запитом на близько 15 млрд грн. Це майже вчетверо більше, ніж передбачено на державну підтримку. У напрямах документалістики та анімації заявлена сума перевищила доступне фінансування майже вдесятеро, а загальна тривалість запропонованих проєктів сягнула 3 тисяч годин.
«Далі запрацювала лійка. Технічний відбір, який до 12 червня проводили Держкіно та Держмистецтв, допустив до другого етапу 2172 проєкти, або 82%: 462 заявки відпали через формальні невідповідності. На другому етапі кожен проєкт оцінювали п’ять експертів, розподілених жеребкуванням; поріг проходження — 60 балів зі 100; кожна оцінка мала супроводжуватися письмовим коментарем», — йдеться у статті.
Віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики — міністр культури Тетяна Бережна повідомила, що до фіналу конкурсу пройшли 1227 проєктів (без урахування напряму «Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж»). Із них у Івано-Франківську з 12 до 16 серпня представили 1215 проєктів.
«Пітчинги відбувались одночасно у восьми залах. За два тижні до старту, постановою від 29 липня 2026 року №975, уряд удвічі скоротив час презентації: замість передбачених раніше 15 хвилин (10 — на виступ і п’ять — на запитання) залишилося сім (п’ять — на проєкт і дві — на діалог із комісією)», — наголошує автор.
16 серпня оголосили результати конкурсу. До фінансування рекомендували 546 проєктів. Найбільше з них стосуються сучасної музики (144) та перформативного мистецтва (133). Ще 92 проєкти припадають на ігрові фільми та серіали, 77 — на візуальне мистецтво, 70 — на документалістику, а 30 — на фільми для дітей та анімацію.
Зазначається, що понад 20% учасників конкурсу становлять дебютанти. Результати за напрямом аудіовізуальних шоу та відеороликів для соцмереж визначатимуть окремо, їх оголосять пізніше.
Президент Володимир Зеленський, який відвідав пітчинги, заявив, що «Тисячовесна» має стати щорічною програмою, а обсяг фінансування з кожним роком зростатиме. Він наголосив, що для помітного результату програму потрібно проводити протягом п’яти–десяти років. Наступного року до програми планують додати напрямки комп’ютерних ігор та книжок.
У списку фіналістів помітно, що багато проєктів зосереджено у кількох компаній. За підрахунками Українського кіноінституту, до фінального етапу «Червоний собака» вивів 11 проєктів, «Віжн Продакшн» — 10, «Сучасне українське кіно» — дев’ять, а «Пронто Фільм» та «Вавилон 13 Продакшн» — по вісім.
Серед рекомендованих до фінансування «Сучасне українське кіно» має п’ять проєктів — від дитячого «Кіборчука» до ігрових фільмів «Стану», «Перепис населення» та «Іменем України». «Форфілмз» і «Альба-фільм» отримали по чотири проєкти, «Вавилон 13» — ігровий фільм «Тиша» та три документальні стрічки, а ФОП режисера Віталія Сушка — чотири проєкти. Серед переможців також є державні установи — Одеська кіностудія, кіностудія імені Олександра Довженка, платформа іномовлення та кілька десятків національних і обласних театрів.
Учасники конкурсу поставили під сумнів справедливість розподілу фінансування. Кастинг-директорка та членкиня Європейської й Української кіноакадемій Алла Самойленко, яка входила до складу конкурсної комісії, заявила, що організатори виявили в неї конфлікт інтересів, хоча сама вона його не декларувала. Через це Самойленко не могла голосувати за окремі проєкти, а під час засідання, за її словами, їй також намагалися не дозволити висловлювати свою думку щодо них.
«Найбільше запитань у неї до продюсерської родини Лавренюків, чиї три проєкти сумарно отримали 125,46 млн грн. Це ті самі продюсери, чий «Санаторій Горького» — драма про історію Польщі, знята іноземним дебютантом за 18,8 млн грн держпідтримки з конкурсу про історію України — став предметом розслідування ZN.UA», — наголошується у статті.
Самойленко вважає, що серед цьогорічних переможців є «близнюки» цієї схеми, коли перші роботи знову доручають іноземним режисерам, маловідомим в Україні. Водночас українські режисери-початківці змушені змагатися з ними за те саме державне фінансування.
Вранці після церемонії Алла Самойленко розповіла про випадок, який вважає одним із найбільш суперечливих у конкурсі. Проєкт «Алла Горська» режисера Тараса Томенка із запитом на 20 млн грн представили в категорії ігрового кіно, хоча, за оцінкою Самойленко, він має ознаки документального проєкту. У рейтингу, який навела кастинг-директорка, стрічка отримала 86,36% і посіла четверте місце.
Самойленко зазначила, що проєкт допустили до конкурсу без повного сценарію. Замість нього автори подали есей з уривками листування мисткині. Водночас у кошторисі передбачили витрати на костюми для акторів, але на їхні гонорари заклали нуль гривень.
Для порівняння, проєкт Антоніо Лукіча «Дівчина, що кричить», який Самойленко вважає добре підготовленим, отримав 72,73%. Між ним та «Аллою Горською» у рейтингу опинилися ще 15 проєктів, більшість із яких, за словами експертки, пов’язані з членами конкурсної комісії, які брали участь у голосуванні.
«До переможців увійшли ще два проєкти тих самих продюсерів Олега Щербини та Юлії Чернявської: «Між слів» того ж Томенка на 35 млн грн і «Покрова» — режисерський дебют Геннадія Попенка із запитом 31,5 млн грн», — йдеться у статті.
Режисерка Марися Нікітюк відреагувала на результати конкурсу. Її воєнні проєкти «Ной» і «Ротація» не отримали фінансування, хоча, за словами режисерки, вже мають іноземних партнерів, часткове фінансування та міжнародне визнання. Нікітюк зазначила, що для неї питання не в тому, чому держава не підтримала саме її роботи, а в тому, які історії про війну Україна вважає важливими та хто має розповідати їх світові.