Влодзімеж Щурек, директор українського офісу Польської Туристичної Організації
• Пане Влодзімеже, чи маєте ви вже статистику за 2015 рік, і чи зріс турпотік з України?
Загалом, турпотік зріс. Проте цього року в Польщі змінилася система підрахунку туристів, що ускладнює коректне порівняння з минулорічними показниками. Поляки враховують кількість перетинів кордону та кількість заброньованих місць у готелях. Отже, українці, які ночують не в готелях (а таких чимало), не потрапляють до офіційної туристичної статистики.
За перші три квартали цього року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, загальна кількість українців, які перетнули польський кордон, зросла на 27,2%. Кількість українських туристів, які скористалися готельними послугами, збільшилася на 3,6%. Наразі на першому місці за кількістю туристів перебувають німці, за ними — британці, а на третьому — українці. Середня сума, яку український турист витрачає за час перебування в Польщі, становить 340 доларів.
• Чи змінюється географія мандрівок українців Польщею?
Так, потроху змінюється. Стають популярними Гданськ, Вроцлав, збільшується кількість українців на Мазурах. Натомість, у Нижній Сілезії, зокрема в Карпачі та Шклярській Порембі, українців небагато — переважно там відпочивають поляки та німці. Свєнтокшиське воєводство активно інвестує в просування, тому туди охоче їдуть родини з дітьми, адже там є сафарі-парки, динопарки та інші розваги.
• Які напрямки ви хотіли б просувати на українському ринку?
Ми прагнемо просувати велосипедні маршрути, зокрема проект Green Velo. Вже існує чудовий маршрут, що починається в Підкарпатті, загальна довжина якого сягатиме 2000 кілометрів. Очікується, що він буде готовий до кінця року. На маршруті передбачені місця для ночівлі кожні 50 кілометрів та заклади харчування кожні 30 кілометрів. Проект фінансується на 85% за кошти Євросоюзу і має на меті стимулювати розвиток найбідніших прикордонних регіонів Польщі.
• Яка вартість цього проекту?
Майже 280 мільйонів злотих.
• Чи залишились у Польщі куточки, які ще не відкрили для себе туристи?
Я б назвав Любуське воєводство. Це регіон на кордоні з Німеччиною, багатий на озера та ліси, що ідеально підходить для відпочинку. Проте туристи часто проїжджають його, не затримуючись, і саме воєводство також не надто активно займається просуванням.
• Чи задоволені ви роботою польського візового центру в Україні?
Загалом, так. Рівень обслуговування високий, люди подають документи в комфортних умовах.
• Я знаю, що Консульство Польщі позбавило деякі туристичні фірми акредитації. Чим це було зумовлено?
Це рішення було ухвалено на високому рівні. Ми вважаємо, що туристичні фірми мають зосереджуватися на створенні та продажу власних турпродуктів, а не на оформленні віз. Для швидкого та зручного отримання віз існує візовий центр.
• Однак, іноді, особливо влітку, було майже неможливо записатися на подання документів. Потім з’являлися сумнівні компанії, які пропонували запис та оформлення віз за чималі гроші.
Влітку дійсно спостерігалося певне напруження із записом через величезну кількість охочих. Наразі ситуація стабілізувалася, і місця є. Щоб унеможливити роботу таких компаній, процес отримання віз, особливо туристичних, має бути максимально простим і швидким. Кожен охочий повинен мати можливість подати документи на туристичну візу протягом двох-п’яти днів. Для цього у візовому центрі передбачена окрема черга.
• Пане Влодзімеже, коли ви востаннє відпочивали в Польщі?
Я роблю це регулярно! Останню лижну відпустку провів у Нижній Сілезії. На природу, подихати свіжим повітрям, їду до Підляшшя, що поблизу кордону з Білорусією. Також люблю Мазури за їхню чудову інфраструктуру та готелі.
• Де ви любите проводити час за межами Польщі?
О, це цілий список! (сміється) Люблю Канарські острови — Лансароте та Гран-Канарію, лижі в Італії, а також грецькі острови Крит і Закінтос.
• Скільки років ви вже працюєте в Україні?
Вісім років у Києві. До цього ще два роки працював у Львові.
• Що вас найбільше вразило, коли ви вперше приїхали в Україну?
Насамперед – бюрократія. Відкриття нашого представництва, реєстрація – це був складний і тривалий процес. Ми місяцями намагалися зареєструватися, натрапляючи на непробивну бюрократичну стіну.
• Чи змінилася ситуація зараз?
На жаль, ні. Нещодавно я зустрівся з представником Польської Акції Гуманітарної – благодійної організації, яка допомагає українцям на Сході. Вони вже вісім місяців намагаються тут зареєструватися. Друге, що мене вразило в Україні, – це ситуація на дорогах. Здається, головне правило: якщо маєш великий автомобіль, то правила дорожнього руху для тебе не існують. Ця ситуація не надто змінилася. Дорожній рух тут був і залишається непростим. Однак, приємно вразила відсутність агресії у людей. Навіть у спальних районах Києва ввечері можна спокійно прогулятися парком, не зустрічаючи п’яних чи агресивних людей. Відчуваєш себе у безпеці, і це комфортно. Мені також сподобалася велика річка, що протікає через центр міста.
• Чи плануєте ви святкувати Різдво в Польщі?
Хотів би, але не зможу. Наприкінці року в нас тут завжди напружений робочий період, тому поїхати не вдасться. Святкуватиму в Україні!
