Американські вчені підрахували, що загальний обсяг пластику, коли-небудь виготовленого людством, становить 8,3 мільярда тонн. Ця вражаюча маса була створена лише за 65 років. 8,3 млрд тонн – це, до прикладу, 25 тисяч хмарочосів «Емпайр-Стейт-Білдінг» у Нью-Йорку або мільярд слонів.
Науковий журнал Science Advances опублікував дослідження, яке назвали однією з перших глобальних оцінок того, скільки пластику виробило людство, як цей матеріал у різних формах використовується і чим це все може закінчитися.
Ось кілька ключових цифр:
- Упродовж історії людство виготовило 8,3 мільярда тонн пластику;
- Половина цих обсягів виготовлена упродовж останніх 13 років;
- Близько 30% цих обсягів досі перебувають у використанні;
- З того пластику, який опинився на смітнику, менш як 9% були перероблені;
- 12% були спалені, ще 79% знаходяться на сміттєзвалищах;
- Найменший термін використання має пакувальний пластик – в середньому менш як рік;
- Найдовше пластикова продукція використовується у будівництві та машинобудуванні;
- Нинішні тенденції прогнозують, що до 2050 року людство виготовить 12 млрд тонн пластику;
- У 2014 році в Європі перероблялося 30% пластику, у Китаї – 25%, у США – 9%.
Натомість в Україні переробляється лише 4% сміття. 7% території України зайнято під сміттєзвалища (це дорівнює площі Данії). Зараз їх 6 тисяч по Україні, і тисяча – лише в Київській області.
Щоліта вони горять через «звалищний газ» – продукт гниття органічних відходів. Токсичні пари, канцерогени, не кажучи вже про діоксини (одні з найсильніших шкідливих речовин), сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів, якими напхані побутові відходи, викидаються в повітря через ці пожежі й нищать наші організми. Безпліддя, злоякісні пухлини та онкологічні захворювання – лише малий список того, як палаюче на звалищі сміття може впливати на здоров’я людини.
Але ж переробка сміття може не лише захистити планету, країну й людство від непоправної шкоди, але й бути вигідною.
- 7 пластикових пляшок може перетворитися на футболку;
- В середньому за 24 дні промоутер листівок роздає 1 дерево;
- З алюмінієвих пляшок голландці вже не перший рік роблять велосипеди;
- Більшість українських товарів досі залежать від курсу, оскільки вимушені купувати тару за кордоном.
Але кожен із нас може почати робити невеликі кроки, які залежать від нас. Брати в супермаркет торбу, а в кав’ярню – чашку-термос, сортувати сміття, здавати у спеціальні пункти переробки батарейки, градусники, лампи.
Про досвід сортування сміття можна прочитати в інтерв’ю засновниці ініціативи «Україна без сміття» Євгенії Аратовської.
