© Getty Images Розвиток штучного інтелекту створює нові перспективи для роботи з архівними матеріалами.
Зараз Ватиканська бібліотека проводить значну роботу з цифровізації своєї колекції старовинних манускриптів. У рамках ініціативи Digital Vatican Library вже успішно оцифровано 30 694 рукописи, а загальний план Ватикану полягає у переведенні близько 80 тисяч кодексів у цифровий формат. Йдеться про рукописи, що належать до середньовіччя та доби Відродження, про що зазначив керівник Наукової лабораторії імерсивних технологій та права Інституту інформації, безпеки та права НАПрН України Олексій Костенко у своїй статті “Ватикан оцифровує архіви. Чи знайде там ШІ те, чого «не помічали» люди?”.
За його словами, це буде один із наймасштабніших у світі проєктів з цифрового збереження рукописної спадщини. Він додає, що документи, які будуть оцифровані, стануть доступними як для науковців, так і для широкої публіки через онлайн-бібліотеку.
Костенко підкреслює, що процеси цифровізації архіву порушують питання не лише щодо доступу до історичної спадщини, але й стосовно того, які саме документи включаються до відкритих колекцій, які залишаються у обмеженому доступі для певної категорії осіб, а які взагалі не потрапляють до загального цифрового обігу.
Експерт зауважує, що це стосується не пошуку “секретної кімнати під Ватиканом”, а політики управління доступом до культурної пам’яті.
“Хто і яким чином визначає, які частини минулого стають частиною загальносвітового цифрового знання? Коли установа з двотисячолітнім досвідом інтерпретації істини оголошує про відкриття цифрового доступу до своєї спадщини, юрист має повне право ввічливо запитати не тільки “що було відкрито?”, але й “що ще не відкрито, чому саме і хто накладає невидиму резолюцію на мовчання?”, — пише автор статті.
Костенко вказує, що з розвитком штучного інтелекту відкриваються нові можливості для роботи з історичними архівами, оскільки ШІ здатний аналізувати великі обсяги текстів різними мовами, реконструювати втрачені уривки та виявляти закономірності, які могли залишитися непоміченими для людського погляду.
У травні поточного року Папа Римський Лев XIV висловився щодо необхідності “роззброєння” штучного інтелекту. У своїй першій енцикліці він закликав до обмеження монополізації ШІ та недопущення його використання для отримання геополітичних чи комерційних переваг.