Івано-Франківськ відзначає 364-річний ювілей. Обожнюю його до такої міри, що майже наважилася на тату IF, — розповідає редакторка beauty-сфери Альона Пономаренко. — У цьому був би прихований зміст. Всі довкола сприймали б це як “if” з англійської мови, і тільки я розуміла б істинне значення цих символів.
Ми познайомились чотири роки тому, коли ненароком потрапили сюди на початку широкомасштабної агресії. Франківськ не належить до вишуканих, багатонаціональних міст, що підкорюють з першого погляду. Тут чимало негармонійних споруд, що сусідять зі старовинними (тут кажуть “прадавніми”), дещо покинутими будівлями, — і це дивним чином торкає. Коли я розповідаю про нього іншим, то кажу стисло: “берлінський вайб”. Одразу стає зрозуміло, що йдеться про еклектику, волелюбність, звичаї та відвагу. Головна перевага міста — мешканці. Щирі, ввічливі, розсудливі. Саме вони роблять Франківськ унікальним. Однак, і крім людей тут є на що подивитися. Ось місця, які неодмінно варто відвідати у Станіславові — так Івано-Франківськ називався до 1960-х років.
Реклама.
Станція “Івано-Франківськ”
Поширена думка, що забудова Франківська відбувалася з урахуванням високої сейсмічної активності, і саме тому тут немає жодного підземного переходу. Це видається вірогідним і робить вокзал більш доступним, який сам по собі дуже привабливий.
Urban Space 100
Після ранкового приїзду поїздом варто піти на сніданок саме сюди. Це знакова локація — перший в Україні приклад впровадження громадських інвестицій, коли місцеві жителі могли інвестувати будь-яку суму у відкриття кафе. Донині кожен внесок тут спрямовується на розвиток міста. Велика кількість смачної, корисної їжі, яка прийдеться до смаку резидентам Рейтарської.
Панно Опанаса Заливахи на “Стометрівці”
“Стометрівка” — місцева назва пішохідної зони вулиці Незалежності, що починається від Вічевого майдану. На самому її початку знаходиться магазин мобільного зв’язку з великими вітринами. Варто зайти всередину — і перед вами постане краса, від якої перехоплює дух. Чудове панно Опанаса Заливахи, художника-шістдесятника, близького соратника Алли Горської. Про Заливаху можна дізнатися більше тут.
Парк Шевченка та міське озеро
Надзвичайно прекрасна рекреаційна зона в самому серці міста. Тут є шезлонги для відпочинку на сонці, бігові траси, станція для занять вейкбордингом, а нещодавно відкрили тенісні поля. На озері плавають качки, але це не заважає спортсменам плавати — як на падлбордах, так і на човнах, і просто “вручну”.
Ратуша
Вважається, що це єдина в Україні ратуша в стилі ар-деко. Всередині знаходиться краєзнавчий музей із вражаючою колекцією традиційного прикарпатського вбрання — вишиті блузи (зокрема й рукав’янки!), безрукавки, головні убори та інше, а також зібрання косівської кераміки, яка визнана всесвітньою культурною спадщиною ЮНЕСКО.
Рекомендую піднятися сходами на оглядовий майданчик — звідти відкривається панорама на місто та пам’ятник яйцю. Наш товариш стверджує, що це — на честь яйця, яке юний студент кинув у президента-втікача Януковича. Каже жартома, але приємно усвідомлювати, що ця знаменна подія, коли ймовірний диктатор злякався курячого яйця і знепритомнів, трапилася саме тут.
Базар
За п’ять хвилин ходьби від Ратуші — Базар. У сезон тут пропонують афини (чорницю), гогодзи (брусницю), румбамбар (ревінь) та білі гриби. Дотики місцевих бабусь хочеться купувати цілими оберемками (завжди так і роблю, відверто кажучи).
Будівля Базару (офіційно він називається “Центральний ринок Івано-Франківська” і розташований на вул. Дністровській, 5) — приклад пізнього радянського модернізму. Його звели у 1972 році за проєктом архітектора Зеновія Давидюка. Головною відмінністю став купол діаметром 78 метрів без внутрішніх опор — інженерний подвиг, який на той час був унікальним в Україні. Однак, зараз красу конструкції складно оцінити через безладні прибудови навколо.
Художніймузей
У туристичних довідниках його величають перлиною барокової архітектури XVIII століття. Можливо, насправді все дещо простіше, але місцевість дійсно чарівна. Поруч — “катедра”, а навкруги — тиша і затишок. Основна частина колекції музею зараз евакуйована, але виставки відбуваються. Іноді — чудові.
Галерея “Ваґабундо”
Незалежний культурний центр в Івано-Франківську знаходиться в підвальному приміщенні на вулиці Пилипа Орлика, 7. Він був відкритий у 2019 році з ініціативи Юрія Андруховича, Ростислава Шпука та Олександра Ковтуна, і з того часу став епіцентром культурного життя міста. Під час широкомасштабної війни “Ваґабундо” перетворився на мистецький прихисток, де творчі заходи продовжувалися навіть під час повітряних тривог. Простір активно організовує виставки, концерти, читання лекцій та інші культурні заходи.
Промприлад. Реновація
Візитівка нового Франківська — інноваційний хаб у колишньому заводі, заснованому в 60-х роках. Колись він виготовляв прилади для промисловості та енергетики, а зараз став одним із найвідоміших урбаністичних проєктів в Україні. Тут розташовані простори для навчання, досліджень і технологій, що перетворюють колишній радянський завод на сучасний інноваційний центр для освіти, підприємництва, мистецтва та урбаністики. У “Промприлад” можна інвестувати (внески починаються від 1000 євро). На першому поверсі відкрито парфумерний бутік “Жан” з неймовірним набором брендів, а на верхньому — стильний гіпстерський бар з великою кількістю місць для відвідувачів.
Фортифікаційні мури XVII ст.
Залишки міських укріплень, які колись оточували Станіславів, сьогодні виглядають надзвичайно мальовничо. Усередині облаштовано простір, де можна придбати вишиті сорочки Gaptuvalnya, купити гуню, а також сувеніри та вироби мистецтва.
Тут є ресторан і кав’ярня — обидва варті відвідування.
Франківський драмтеатр
Театральний розквіт, про який в Україні знавці відгукуються скептично, існував у Франківську задовго до того, як це стало популярним. Полум’я любові франківців до творчості запалив генеральний директор і художній керівник театру, лауреат Шевченківської премії Ростислав Держипільський. Кожна його постановка заслуговує на увагу, а акторський склад — блискуче співтовариство: Ірма Вітовська, Роман Луцький, Олексій Гнатковський, Надія Левченко, Іван Бліндар. Вистави варті того, щоб спеціально приїхати до ІФ. Театр активно займається волонтерською діяльністю, організовує Шекспірівський фестиваль, а ще — надає сцену багатьом українським театрам і приймає культурні події, наприклад, фестиваль Docudays. Детальніше про нього — читайте за посиланням.
Ресторани
У Франківську смачно та недорого. Серед визначних місць на мапі міста — “Пиріжкова” (вул. Дмитра Вітовського, 19) — прикарпатський аналог київської “Ярослави” на Ярвалу. Заклад функціонує з 50-х років минулого століття, а в меню є пампушки з трояндовим та апельсиновим варенням. Обов’язково відвідайте “Десятку” — вареники з тушкованою телятиною та грибною підливою заслуговують на зірку Michelin (порції вражаючі). Поруч із закладом — будинок, де жила легендарна українська кулінарка Дарія Цвек.
Для вишуканих сніданків — тераса реконструйованого готелю Nadiya Palace (в асортименті є навіть скони — рідкість для ранкового меню в Україні).
Скуштувати яворівський гречаний пиріг, рецепт якого є частиною гастрономічної спадщини ЮНЕСКО, неодмінно варто в Домі Мулярових. Місцева колекція старожитностей може здивувати будь-який краєзнавчий музей: гуцульська кераміка, одяг тощо.
На вечерю завітайте до Ambassada — інтер’єр нагадує італійські палаццо десь у Лечче чи Бріндізі.
За крафтовим пивом, яке подають у дуже витонченій манері, раджу піти в Copper Head. Я закохалася в цей заклад, коли одного разу восени побачила, як заносили ящики великої, свіжої, ароматної малини — сказали, її використовують для виготовлення одного з видів пива. Я не дуже люблю пиво, але зачарована красою цього місця (і огірками в клярі).
Смачні страви готують у Fabrika, Delikacia, “Шампанерії”. Залишаю лінки на чудові місця, якими ділилися обізнані люди, тут.
Краса і здоров’я
Рівень стоматології тут надзвичайно високий. Це прийнято пояснювати наявністю кафедри стоматології в місцевому медичному університеті, але я для себе називаю це “станіславським феноменом” — тільки в dental-сфері. До своїх лікарів, Володимира та Ілони Яцишин з Evo Dent, я їду з Києва. Якщо коротко: навіть звичайну гігієну зубів мені роблять під мікроскопом.
Кожного разу намагаюсь поєднати поїздку до Франківська з beauty-процедурами. Манікюр, педикюр, догляд за бровами — усе чудово й швидко роблять у Stories. Можна записатися до будь-якого майстра — рівень у всіх стабільно високий (і завжди знайдуть вільний час).
Контакти своєї колористки Оксани Гуцул даю тільки найближчим, але на честь дня народження міста ділюся тут: мініатюрний салон Your Style на Сніжній, 52. Оксана не робить довготривалого масажу голови, нехтує тривалим багатоетапним фарбуванням, не перебирає пасма із замисленим поглядом. Усе дуже швидко, впевнено й бездоганно — я в захваті.
А ще в ІФ є парфумерні раї Aromateque та Жан Niche Concept. Їх можна знайти за ароматом (і я лише трохи перебільшую), але залишаю адреси.