Ці запахи не зустріти на basenotes, fragrantica чи sephora: їх реалізують у храмових лавках і в невеликих “камерних” інстаграм-магазинах. Чому світ збожеволів на “класичних” пахощах ладану та мирри, і чи потрібно виключати з полиць нішеву парфумерію заради доступних у всіх аспектах ароматів?
Реклама.
“Невеличка ампула з написом Jerusalem, жодної інформації про ноти. Аромат спершу солодкий, а потім — церковний ладан. Нагадує запах священника, котрий зʼїв шоколадку”, — ділиться фоторедакторка Vogue UA Еліза Прожейко про парфум, який тільки-но придбала у Володимирському соборі.
Співробітниця “Етнодім” Ірина Катюк, котра щонайменше п’ятнадцять років працювала в L’Oreal Group у Парижі та Києві, зазначає, що також практикує парфумерно-церковний шопінг. Замість парфумів купує свічки — “Вони віддають медом і ладаном. Спокійно і затишно. Ніби з бабусею за руку зайшов до храму”.
Тредс, тікток та інстаграм заполонив новий тренд: новачки та досвідчені поціновувачі здійснюють світські рейди на церковні крамниці — і викликають небачений досі ажіотаж на парфуми, свічки, ладан та миро.
Чому люди зацікавились “храмовими” ароматами
“Сучасний інтерес до “храмових” запахів має не тільки естетичне, але й психологічне обґрунтування, — стверджує парфумер, ольфактолог, парфумерний знавець Богдан Зубченко. — Люди існують у стані хвилювання та невизначеності — і закономірно шукають підтримки. Найпростіший спосіб — повернення до відомого досвіду, часто з дитинства”. Відтак, ті, хто в дитинстві хоч інколи відвідував церкву, безсумнівно пам’ятають аромати, які там були присутні: ладан, миро, смоли. Достатньо вдихнути їх знову — і можна переміститися у безтурботність.
Парфумерний блогер Даніїл Прибильський, знаний в інстаграмі як @king.of.fragrance.s, вважає, що тренд походить із західного сегменту тіктоку, де блогери почали активно ідеалізувати готичну та храмову естетику. “В моду повернулася “справжня ніша”, тільки тепер у пірамідах ароматів можна побачити незвичайні ноти: свята вода, віск від свічок, холодна підлога собору або навіть мокра земля (приклади брендів — румунський Toskovat чи італійський Filippo Sorcinelli)”.
Даніїл стверджує, що у дослідженні “церковнопарафіяльних” ароматів українці пішли значно далі: “Замість того, щоб просто купувати коштовні флакони з “ароматом церкви” від відомих брендів, ми почали розшукувати автентичні запахи безпосередньо в церковних лавках. Це стало значно цікавішим досвідом: віднайти справжні ольфакторні скарби там, де раніше їх ніхто не шукав. Саме такий попит на “правдивість” і стимулював інтерес до церковних лавок як до джерела недорогого, але дуже характерного продукту. І це справжній парфумерний панк-рок”.
Які запахи можна знайти у церковній крамниці
Смирна, ладан, миро — усе це можливо знайти у церковній лавці (навіть у запалі шаленого шопінгу не слід підтримувати московський патріархат). Але що це за речовини і звідки вони походять?
У книзі "Мисливець за есенціями: Мандрівка до джерел світових ароматів" французький фахівець з натуральної сировини для парфумерії Домінік Рок пише: "Смирна — це смола дерев роду Commiphora, а ладан — смола дерев роду Boswellia. Ці дерева ростуть у регіоні, що тягнеться від сходу Оману та півночі Ємену до Еритреї й Ефіопії, охоплюючи все північне узбережжя Африканського Рогу та спускаючись до Кенії. Смирна й ладан — це камедь-смоли, природні соки, що витікають через надрізи на дереві. Вони частково розчинні у воді та частково — в спирті.
Богдан Зубченко зауважує, що ладан має сухий, димний, смолистий відтінок з деревною структурою, а ось смирна — глибша, з вологим, майже землистим відтінком, який іноді асоціюється з грибами, вогкістю.
Важливо розрізняти смирну, котру ще називають мирра, та миро. Мирра — це пахуча смола дерев роду Commiphora: природний інгредієнт із гірким, терпким, бальзамічним запахом. За біблійною легендою, саме мирру принесли волхви як один із дарів Ісусу.
Миро ж — це складна багатокомпонентна суміш, яку виготовляють на основі оливкової олії (єлею) з додаванням вина, ароматичних трав і смол — зокрема й самої мирри.
Саме за цим “церковним коктейлем” сьогодні полюють шанувальники автентичних запахів. Освячена суміш, яку в церковній традиції готують під час особливого обряду мироваріння, створює той самий теплий “неземний” шлейф. Прибильський зазначає, що миро пахне хвойно, димно, з відтінками шкіри та гіркуватих степових трав і пудрових квітів. “Створює враження старовинного флорентійського бренду Santa Maria Novella, який, до речі, також реалізується в аптеці при соборі”.
Богдан Зубченко рекомендує звернути увагу на опопонакс — смолу, яка має теплий, бальзамічний, трохи солодкуватий характер, близький до бензоїну чи стіраксу. Саме він є складовою базового акорду легендарних парфумів Shalimar, Guerlain.
Переваги, недоліки, приховані ризики
Ціни на нішеву парфумерію постійно зростають: флакон "нішевої" парфумерії 100 мл сьогодні коштуватиме від 10 тис. грн. На цьому тлі 40 грн за флакончик 10 мл з роллером у церковній лавці виглядає привабливо. Окрім того, досвід шопінгу в церковній крамничці легко перевершить покупку в модних сучасних просторах. Жоден із них не може похвалитися склепіннями, що сягають неба, вітражами, фресками та золотим світлом, яке струмує з купола в храмі. Хіба що блотерів не дадуть.
Чи не привід це перейти на “богоугодні” аромати? На жаль, відповідь: “Ні”.
Чи аромати з церковних крамниць складуть конкуренцію парфумам?
Богдан Зубченко пояснює, що навіть парфумерні матеріали, які продаються в церквах — той же ладан, який тліє в кадилі священника, — для парфумів непридатні. “Ладан для кадіння не підходить для парфумерної композиції — він не підлягає настоюванню і не дає парфумерного матеріалу: навіть якщо зробити з них настойку на спирті, нічого не вийде”.
Богдан пояснює, що ладан відрізняється навіть зовні. І якщо парфумерний — це рідина, оброблена за певними стандартами, то церковний — це шматочки матеріалу.
Даніїл Прибильський додає, що справжня смола ладану (наприклад, із Сомалі) — річ недешева, тому в храмах зазвичай використовують “Афонський ладан”. “Це суміш смол хвойних дерев та смоли дерева дамар, яку подрібнюють у порошок, додають ефірні олії та замішують у “тісто”, яке потім нарізають на маленькі фракції. Справжній ладан твердий і не має однакових форм. Але “Афонський ладан” пахне приємно: від солодких, майже ванілінових обертонів до зелених і свіжих контрапунктів”.
Чи безпечні no name ароматичні олії з церкви?
“Формально на шкіру можна наносити все, що завгодно, — каже Богдан Зубченко. — Зрештою, це ваша відповідальність”. Однак, парфумер закликає пам’ятати про декілька моментів:
- Продукти з церковних лавок не призначені для парфумерного застосування
“Зазвичай це базова олія (оливкова чи жожоба) з мінімальною кількістю ароматичної сировини, — пояснює Зубченко. — Тобто концентрація активних речовин у ній дуже низька, і не варто очікувати ані розкриття, ані стійкості, ані шлейфу (дифузії)”.
- “Церковні” олії, де часто навіть не вказаний склад, можуть викликати алергію
"Навіть якщо сама речовина не викликає реакції, вона може включатися в інші біохімічні процеси, активувати сенсибілізацію, спровокувати алергію, якої раніше не було — наприклад, через перехресні реакції з пилком чи іншими алергенами. Тому натуральне — не завжди означає безпечне, — підкреслює Богдан.
Оскільки нюх безпосередньо пов’язаний з пам’яттю, в пошуку нових ольфакторних відчуттів варто не зануритися в тривожні спогади. Адже ладан може асоціюватися не тільки зі спокоєм чи святом, але й з досвідом втрати — наприклад, прощанням у церкві. І тоді аромат запускає зовсім інший емоційний сценарій, ніж той, на який ми розраховуємо, досліджуючи парфумерні тренди.