В українських кінотеатрах демонструється кінострічка “Пілліон”. Це БДСМ-романтична комедія, де шведський актор Александр Скашгорд втілює одну з найбільш неординарних ролей у своїй професійній діяльності. З цієї нагоди кінокритикиня Соня Вселюбська розглядає кар’єрний шлях актора — від тіні батька та служби у військово-морському флоті до провокаційних ролей у жанровому кіно від молодих режисерів.
В епоху оскарівських баталій Variety опублікував захопливий епізод “Actors on Actors”, об’єднавши батька та сина — Александра і Стеллана Скашгордів. Александр жартівливо наголошував на подібності батька до його героя — токсичного патріарха з “Сентиментальної цінності”. Стеллан, зі свого боку, захоплюючись сміливою грою сина у стрічці “Пілліон”, більше схилявся до того, щоб занурити його в роздуми про те, як особистий досвід вплинув на професійний шлях актора.
Збентеження сина було закономірним. Найстарший у шведській родині Скашгордів, що нараховує вісім дітей, Александр нині є найвідомішим — незважаючи на конкуренцію молодших братів-колег Білла, Густафа і Вальтера, а також на те, що його професійне становлення було непрямим і неоднозначним.
Проте у тринадцять років, коли юному акторові стало тісно в національній кіноіндустрії, а зростаюча популярність на вулицях викликала незручності, він рішуче припинив розпочату кар’єру. І до показових вчинків він вдавався ще неодноразово. У дев’ятнадцять Александр неочікувано вступив до шведського військово-морського флоту — щоб ще більше відійти від родинної атмосфери мистецтва і просто “вирушити в незвідане”. Півтора року він служив в елітному контртерористичному підрозділі, здійснюючи патрулювання вод Стокгольмського архіпелагу.
Зіткнувшись із типовими дилемами початку двадцятирічного віку щодо подальших кроків, Александр все ж таки вирішив спробувати пробитися в акторську діяльність — щоб згодом не шкодувати.
Поновлюючи зв’язки з індустрією вдома, актор все більше орієнтувався на Голлівуд. У 2001 році він зіграв в американській сатиричній комедії “Zoolander” Бена Стіллера, виконавши невеличку роль моделі. Хоча цей проєкт він згадує в інтерв’ю з іронією, легким шляхом до успіху він не став. Спочатку його кидало від безробіття до телевізійних ролей.
Втім, як це не дивно, військовий досвід став у нагоді: першим вагомим проривом вважається роль у серіалі “Generation Kill” про батальйон під час операції в Іраку, що став хітом HBO. Ловлячись за найрізноманітнішу роботу, інколи Александр потрапляв у ціль — наприклад, з’явившись у кліпі Леді Гаги “Paparazzi”.
Зріст 194 сантиметри, виразні риси обличчя та погляд із дещо загрозливою впевненістю з часом створили йому міцну основу для маскулінних і часто складних персонажів. Сьогодні понад шістдесят кінокартин і з десяток серіалів у його доробку демонструють широку жанрову амплітуду. Александр встиг побувати Тарзаном, мізантропічним андроїдом у науково-фантастичному серіалі “Murderbot”, тиранічним чоловіком у “Великій маленькій брехні”, зухвалим мільярдером у “Спадкоємцях”, повернутися до образу солдата у “The Aftermath” — і навіть не відмовитися від сиквелу “Zoolander”.
Виконуючи різноманітні ролі, актор продемонстрував широкий драматичний спектр і фізичну витривалість, необхідну для складних робіт. Втім, властиві йому почуття гумору та схильність до ексцентричності повною мірою розкрилися лише в останніх проєктах.
Сьогодні Александр Скашгорд постає в особливо цікавому світлі — його останні роботи і він сам стають все більш зухвалими та відвертими. Ключовим моментом у кар’єрі, можливо, можна вважати “Варяг” Роберта Еґґерса — історичну сагу з елементами чорної комедії про Амлета, якого зіграв Александр. Нордичними міфами про воїнів актор захоплювався ще з дитинства, тому літри крові та вражаюче насильство на знімальному майданчику він виконував із запалом.
Привабливість цього неординарного амплуа не змусила довго чекати на продовження. Незабаром вийшов сюрреалістичний трилер “Вічний басейн” Брендона Кроненберга — сина легендарного Девіда Кроненберга, який у своїй боді-хорорній уяві недалеко відійшов від батька. Фільм розповідає про дивний поворот відпочинку двох пар на курорті у Східній Європі — там Александрові довелося кілька разів помирати в кадрі.
Обираючи нестандартні ролі, він тим самим підтримує режисерів-початківців із бурхливою фантазією, чиї роботи згодом здобувають визнання як в індустрії, так і серед молодих кіноманів. Еґґерс відтоді став одним з найзатребуваніших режисерів Голлівуду, Кроненберг привернув увагу критиків своєю винахідливістю, а нещодавній мок’юментарі з Чарлі XCX “The Moment” наробив чимало шуму на фестивалях і в прокаті. Тому участь Александра у “Пілліоні”, сміливому дебюті британського режисера Гаррі Лайтона, закономірно вписується в цю тенденцію.
У центрі “Пілліону” — сором’язливий гей Коллін, який одного різдвяного вечора знаходить свою долю у випадковому знайомстві з суперсексуальним байкером Реєм. Між ними зав’язуються пристрасні й водночас дуже специфічні відносини — у рамках БДСМ-практик. Коллін беззастережно стає у сабмісивну позицію, підкорюючись чоловікові, про якого і не смів мріяти, і приймаючи його суворість та закритість.
“Пілліон”, вперше продемонстрований у Каннах, отримав позитивні відгуки, а на батьківщині, у Британії, його сприйняли з особливою гордістю. Це сексуальне й водночас дуже ніжне кіно, де байки, шкіра і шипи постають крізь призму класичного ромкому — і це поєднання виявилося надзвичайно виразним для самого Александра. Настільки, що він не лише зіграв домінанта, а й узяв на себе обов’язки виконавчого продюсера.
У рамках пресконференції для тих, хто голосує за Golden Globe, перші враження від прочитання сценарію він описує як незабутні, а сам матеріал називає “абсолютно унікальним серед усього, що читав раніше”. На зауваження про мізерний бюджет і ризики дебютної роботи Александр відповідає: “Мені дійсно було все одно — я був настільки вражений, що жодної секунди не сумнівався у своєму рішенні”. Зокрема, його привабила репрезентація БДСМ-відносин, які в кіно досі залишаються недостатньо представленими та обтяженими стереотипами. У “Пілліоні” вони отримують рідкісне екранне втілення й демонструють, що “БДСМ може бути не лише еротичним та інтенсивним, а й дуже ніжним і турботливим”, — додає Александр.
У самій кінострічці ця суміш інтенсивності та ніжності розкривається повною мірою. Сексуальні ігри стають для героїв і простором розвитку почуттів, і випробуванням меж — центральним рушієм як їхніх стосунків, так і самого фільму. Хімія між головними акторами, яку камера фіксує в найбільш інтимних моментах, не може не зворушити своєю природною розкутістю. Спілкуючись із пресою, Александр не уникає розмов про складні сцени і зауважує, що до фінального монтажу ввійшли далеко не найбільш радикальні епізоди.
Реклама.
"Пілліон" спровокував корисні обговорення – його хвалили за просвітницький підхід до БДСМ-культури, і водночас критично розбирали за окремі неточності у відображенні її правил. Втім, ці дискусії частково затьмарила сама промокампанія кінострічки — передусім поява актора на червоних доріжках, кожна з яких легко ставала вірусною.
Уважніше придивлятися до появ Александра почали ще з часів прес-туру “Вічного басейну”, коли він з’явився на повідку у Мії Ґот. Вихід “Пілліона” дозволив його стилю остаточно зірватися з ланцюга. Епатажні образи, що продовжують діалог із його екранними персонажами, створює стиліст Гаррі Ламберт, відомий також співпрацею з Гаррі Стайлзом. Останнім часом Александр вже встиг з’явитися в шкіряних ботфортах Saint Laurent, відмовлятися від штанів на користь мінішортів або й просто залишатися в підтяжках, носити обтислі футболки з написами на кшталт “hot buffet” — або ж ту, із зображенням чоловіка, яку знайшов у лондонському секонд-генді. Аналізуючи його стиль, Vogue Ukraine писав: “Александр не має на меті бути “сексуальним”. Він працює з бажанням як з інструментом, він працює на реакцію. Саме тому його образи активно обговорюють. Він навмисно й ефективно зводить з нас розуму”.
Втім, за всією цією публічною відкритістю та грою на публіку з бісексуальністю Александр залишається людиною, розірваною між роботою та домом, де росте його трирічна донька. Наразі відомо лише про два проєкти в розробці — серед них історична драма “The Wolf Will Tear Your Immaculate Hands”. Бути епатажною зіркою Александру Скашгорду вдається з очевидною легкістю. Інше питання — чи знайдеться в цьому новому розділі місце для серйозних драматичних ролей.