Шерлок у виконанні Бенедикта Камбербетча з популярного серіалу, Отіс із "Сексуальної освіти", Венсдей Аддамс, а також видатні генії минулого – Нікола Тесла й Ісаак Ньютон. Усі ці постаті демонструють, що існування без сексу може бути цікавим. З нагоди Всесвітнього дня асексуальності пригадуємо статтю Vogue UA, яка присвячена дослідженню асексуальності.
Четвертий вид сексуальності: чому асексуальність — це не захворювання, а ідентифікація
Трьома найвідомішими видами сексуальності є: гетеросексуальність (коли особу ваблять тільки представники іншої статі), бісексуальність (коли вона відчуває інтерес як до чоловіків, так і до жінок) і гомосексуальність (коли її приваблюють люди своєї статі). Асексуальність — брак сексуального потягу — четвертий вид, досить розповсюджений: до нього належить приблизно кожен сотий мешканець планети.
“Мені буває складно щоразу, коли хтось проявляє до мене увагу. Ніхто не бажає мати справу без сексу, але він мене зовсім не цікавить, — розповідає Марина, акаунт-менеджерка. — Для мене дотик до іншої людини настільки ж приємний, як погладити кота. Звісно, я можу піти на компроміс і зайнятися сексом, але не отримаю від цього жодної насолоди. І хоч мені приємно бачити, що я дарую насолоду партнеру, це все одно, що поділитися останнім шматочком печива”. Люди, подібні до Марини, або зовсім не відчували сексуального потягу, або втратили його через тривале утримання.
Кадр з фільму "Експеримент Олівії"
Целібат чи особливість? Спростовуємо міфи про відсутність потягу
Асексуальність не слід плутати з целібатом — навмисною відмовою від сексу через релігійні чи інші переконання. Целібат — такий самий індивідуальний вибір, як і щоденні пробіжки: людина може бігати, а може й ні. Теоретично асексуал також може мати сексуальні контакти — якщо цього прагне його партнер, через суспільний тиск або заради народження дітей. Але він цього не потребує. Асексуали не відчувають сексуального потягу як такого — ні до якої статі і за жодних обставин. Ерекція можлива, репродуктивний інстинкт наявний, здатність до коїтусу збережена — у них просто немає бажання.
У пошуках біомаркерів: що говорить наука про гіпоталамус і гормони
Деякі науковці намагалися представити асексуальність як ментальну або фізіологічну проблему. Проте це не вдалося: пацієнти ні на що не скаржаться (окрім складнощів у соціумі), їх аніскільки не бентежить відсутність лібідо. Ба більше, не схильні до гормональних коливань, ці люди можуть жити значно продуктивніше. Докторка Лорі Бротто з Колумбійського університету у 2014 році досліджувала 300 асексуалів, 650 гетеросексуалів і 270 геїв, щоб виявити біомаркери — специфічні ознаки асексуальності. Результати показали, що низьке лібідо й асексуальність — це різні речі. Попри це, асексуальність часто асоціюється зі зниженим потягом (гіполібідемією), який може мати різні причини: хвороби, як-от гіпоглікемія, суперечки з партнером, схильність до алкоголю або наркотиків.
Кадр із серіалу "Лобстер", основні герої якого мусили мати постійного партнера, інакше вирушали до спеціалізованого закладу на його пошуки
Відгомін минулого: психологічні травми та сімейні обставини як фактори асексуальності
Лікарка-психологиня Центру планування сім’ї Анна Ревунець стверджує, що асексуальність може формуватися ще в утробі матері — якщо передня частина гіпоталамуса розвивається неправильно. Але часто в неї є й інші причини: негативний сексуальний досвід або затримка психосексуального розвитку. Люди часто пояснюють асексуальність своїми переконаннями, вірою, творчою сублімацією, обіцянками, даними собі чи іншим, і не завжди усвідомлюють, що причиною може бути психологічна травма. “Моя клієнтка Леся була 27-річною незайманою дівчиною, — розповідає нейропсихологиня Світлана Митрофанова. — Фізіологічно здорова, психіатр не знайшов жодних проблем. Але мені вдалося за допомогою гіпнозу розкрити справжні причини її асексуальності. Виявилося, що в 10 років вона випадково знайшла батьківські порнокасети. З цікавістю переглянувши їх, вона втратила апетит, а згодом і сон — у ранньому віці психіка не готова до сприйняття дорослих забав. Батьки так і не дізналися про справжню причину стресу, а дівчинка пережила серйозну травму, наслідки якої переслідували її ще довгі роки”.
Психотерапевтка Ірина Морозовська переконана, що асексуальність може бути наслідком травми в сімейній системі, коли від покоління до покоління передається недостатньо життєвої енергії. “Якщо в родовій системі накопичилося надто багато проблем і помилок, система намагається самоліквідуватися — і в першу чергу пригнічує секс як мотиватор до розмноження. Тому, якщо й можна щось зробити, то лише через роботу із сімейними системними розстановками”, — пояснює вона. “Я добре розумію, що таке асексуальність, — ділиться перекладачка Ілона. — Мої батьки прожили в шлюбі 30 років, і 29 з них — у пеклі. Мене, очевидно, зачали випадково, у перший рік їхніх стосунків. А весь інший час мій палкий романтичний батько збожеволів і впав у глибоку депресію, марно намагаючись розворушити маму, яка була справжнім айсбергом. Нікому б такого не побажала”. Анна Ревунець зазначає, що в подібних випадках навіть ін’єкції тестостерону — “гормону бажання” — були б безрезультатними: “Сексуально зацікавити асексуала неможливо”.
Різні темпераменти під одним дахом: як будувати відносини, коли секс не головне
“Коли ми почали зустрічатися, — згадує художниця Аліна, — я не одразу зрозуміла, у чому річ: секс був нечастим, але мене це не надто турбувало. Близькі мені погляди, цікаві думки, зовнішність і блискучий розум мого хлопця подобалися мені більше, ніж сексуальні контакти. Мені було досить щодня гуляти, тримаючись за руки, і обійматися під час перегляду фільму. Щоправда, вже за пів року я почала відчувати напругу: невідомо звідки в мене з’явилися сльози й істерики. Психотерапевтка навчила мене звільняти голову від зайвих думок, і це вирішило багато проблем. Але істерики залишилися. Лише через два роки я зрозуміла, що причина може бути в банальній нестачі сексу”.
Психотерапевтка Ірина Морозовська вважає, що якщо у партнерів дуже різні темпераменти, то конфлікти неминучі. Людині з високим лібідо буде дуже важко змиритися з сексуальною “послугою” від партнера. Та й перетворювати задоволення на катування для одного і сумнівне задоволення для іншого — це провальна ідея. Після чергової суперечки хлопець зізнався Аліні, що він асексуал і надто закоханий, щоб сказати правду, тому докладав усіх зусиль. Вони намагаються знайти спільну мову, але в їхніх стосунках відсутні еротичні ігри, жарти й навіть флірт. Аліна втратила потяг: “Я ніби живу з кимось дуже близьким, але назвати це інтимністю з чоловіком важко. Скоріше, ми як дві істоти без статі. І це усвідомлення мене дуже лякає. Я запропонувала йому перевірити рівень тестостерону, але він дуже образився — і я його розумію. Як із цим жити далі — я ще не знаю. Розривати стосунки зовсім не хочеться”.
Реклама.
Ефект “включення”: чи може зустріч зі “своєю” людиною змінити все?
Світлана Митрофанова розповідає, що в її практиці був схожий випадок, але пара зрештою розійшлася. Проте в цієї історії було продовження: після розлучення зі своєю дівчиною асексуальний хлопець зустрів жінку, яка викликала в нього справжній сексуальний потяг, шалену пристрасть. “Жінка “включила” чоловіка, — пояснює психологиня. — Чи був у вашому житті чоловік, який “включив” у вас жінку? Якщо ще ні — можливо, він десь поруч і доля готує вам зустріч”. Європейський інститут сім’ї та шлюбу стверджує, що принаймні 4,5% подружніх пар не мають сексуальних стосунків. Переважна більшість серед них — інтелігентні та успішні люди.
Життя в культі сексу: як асексуальна спільнота бореться за право на визнання
Ті, хто визнав свою асексуальність, не завжди живуть спокійно: в сучасному світі, де секс звели в культ, суспільство часто не готове їх прийняти. Для підтримки одне одного вони створюють онлайн-платформи, групи в соцмережах, форуми, вебсайти і спільноти, найбільша з яких — AVEN. Спільноти однодумців навчають без стресу сприймати світ, де домінує секс і сексуальний потяг, допомагають збиратися разом і ділитися нагальними проблемами, а також знаходити партнера. Варто зазначити, що асексуали часто закохуються і створюють сім’ї, народжують дітей — різниця лише в тому, що секс вони мають лише для продовження роду. В асексуалів є міжнародний сайт знайомств acebook.net і сервіс для тих, кому замість сексу потрібні лише “обійми” — cuddlecomfort.com. Проте за межами спеціалізованих форумів асексуали зазвичай не поспішають відкрито заявляти про свою орієнтацію, оскільки асексуальність пояснити ще важче, ніж гомосексуальність. Їх засуджують, жаліють, нав’язують непрохану допомогу і поради.
Фото з мітингу асексуалів
Відсутність потягу часто розглядається суспільством як серйозне порушення, яке можна “вилікувати”, — а ти, мовляв, цього не робиш. Асексуали кажуть, що через тиск суспільства вони змушені прикидатися, що мають сексуальний досвід, займатися сексом і просто замовчувати свої схильності. Так простіше і безпечніше. Деякі намагаються “лікуватися”, і цих небагатьох до лікаря зазвичай приводять їхні партнери. Іншим і так добре. Анна Ревунець наголошує, що в таких ситуаціях тиснути і наполягати не варто: до психотерапевта піде тільки той, хто відчуває, що має проблему.
Що читати, дивитися та слухати про асексуальність
Якщо ви прагнете вийти за рамки стереотипів і зрозуміти, як улаштований світ “ейс-спектру” (від англ. Ace — асексуал), почніть із цих важливих робіт:
Книга “ACE”, Анджела Чен
Це ґрунтовне інтелектуальне дослідження, викладене у формі мемуарів. Анджела Чен використовує асексуальність як призму, через яку можна побачити, наскільки соціум перевантажений сексуальними очікуваннями. Вона ставить незручні, але важливі питання: чому ми вважаємо секс обов’язковим елементом щастя і як змінюється концепція згоди, коли немає потягу.
Подкаст: “Sounds Fake But Okay”
Ведучі Сара Костелло та Мая Гертруда з гумором і легкістю обговорюють усе: від того, як ходити на побачення, якщо ти асексуал, до аналізу вигаданих персонажів. Це ідеальний спосіб зануритися в тему для тих, хто цінує відвертість і сучасний сленг.
Серіал “Коли завмирає серце” (Heartstopper)
Еліс Осман, яка сама є асексуальною та аромантичною, створила одну з найбільш милих історій сьогодення. Один з персонажів – Айзек Хендерсон – переживає процес самопізнання як асексуал. Це напрочуд тонка й правдива репрезентація, якої так не вистачало в попкультурі.
Освітня платформа AVEN (The Asexual Visibility and Education Network)
Заснована Девідом Джеєм у 2001 році, мережа AVEN стала провідним всесвітнім джерелом знань. Якщо у вас є технічне чи фізіологічне питання щодо асексуальності — відповідь на нього обов’язково знайдеться на форумах AVEN.
Digital-активістка Ясмін Бенуа
Британська модель і активістка, яка руйнує головний стереотип: “асексуали не можуть бути привабливими”. Вона започаткувала хештег #ThisIsWhatAsexualLooksLike, доводячи, що асексуальність – це "характеристика", а не імідж або відсутність темпераменту.