Час прощатися з косметикою абрикосових ядерець та алкоголю.

Час прощатися з косметикою абрикосових ядерець та алкоголю. 2

Розглядаю свої світлини з початку 2000-х, і моє око ледь помітно сіпається. Ми виживали, як могли, це правда. У той час вважалося, що піклування про зовнішність — це неодмінно через біль та муки. Коли не палить, не стягує та не шкребе — отже, немає ефекту, повідомляє Ukr.Media.

Наразі мені 38, маю темні кола під очима від новин та цілковиту нетерпимість до речей, які ускладнюють моє існування. Маркетологи і досі прагнуть нав'язати нам концепцію ідеального вигляду за допомогою якихось агресивних косметичних засобів, але будемо відвертими: половину того, чим ми звикли користуватися з юності, час просто утилізувати.

Абразивні скраби з зернами

Той відомий скраб з абрикосовими кісточками, який, здається, був у кожній ванній кімнаті країни. Пам'ятаю, як шоркала ним обличчя, прагнучи позбутися нерівностей, висипань та разом з тим деяких своїх недоліків. Здавалося, що чим сильніше розірвеш, то швидше відросте нова, рівненька шкіра. Насправді ми просто влаштовували обличчю катування з мікротріщин, куди потім із задоволенням потрапляли бактерії. Зараз я використовую цей тюбик виключно в душі — шліфувати п'яти перед літнім сезоном, там йому й місце. А для обличчя вже давно перейшла на ензимні пудри. Вони розчиняють все непотрібне делікатно, без екстремальних відчуттів будівельної наждачки.

Засоби для вмивання «до рипіння»

О, це моя улюблена тема. Вмилася гелем, витерлася рушником — і не можеш моргнути, тому що шкіра натягнулася на черепі. Ми ж щиро вірили, що звук скрипу під пальцями є головною ознакою чистоти. А шкіра в цей час просто волала про порятунок і починала в запалі виробляти ще більше жиру, аби хоч якось відновити захисний бар'єр. Тому до середини дня обличчя виблискувало, як змащена пательня, хоча на носі злущувалося. Тепер я віддаю перевагу тільки м'яким пінкам. Обличчя після них звичайне. Не скрипить, не стягує. Просто чисте обличчя живої людини.

Спиртовмісні лосьйони від акне

Як пригадаю цей аромат, аж очі починають наповнюватися вологою. Вискочив прищ — беремо ватний диск, щедро змочуємо лосьйоном, в якому спирту більше, ніж у дідусевій наливці, і припікаємо. Щоб аж парувало. Прищ, можливо, і зникав під таким тиском, але навколо утворювалася випалена зона, на якій через добу з'являлися ще три нові запалення. Мені знадобилися роки, щоб усвідомити одну річ: саліцилова кислота чудово працює без спирту, а ніацинамід взагалі лікує без цих знущань.

Чорні маски-плівки від комедонів

Хто не ридав, відриваючи цю гумоподібну масу з носа, той не знає життя. Разом з маскою відклеювався дрібний пушок, надія на краще і верхній шар епідермісу. А комедони? Вони переважно залишалися на місці, насмішкувато виглядаючи з розширених пор. Я давно завершила із цим садизмом. Звичайна гідрофільна олія робить те ж саме, тільки ніжно. Наносиш на сухе обличчя, медитативно масажуєш кілька хвилин (якраз є час поміркувати про сенс буття), змиваєш водою, а потім пінкою. Усе розчиняється без сліз і вирваного волосся.

Насичені тональні креми-«штукатурки»

Епоха раннього Інстаграму нас добряче травмувала. Обличчя повинно було виглядати як матова штучна маска — жодної ластовинки, жодної пори. Якось я знайшла у засіках свій старий щільний тональник, нанесла заради цікавості — і миттєво стала виглядати старшою років на десять. Ця штукатурка забивається в мімічні зморшки, яких у мене вдосталь, і перетворює обличчя на маску Тутанхамона. Нехай йому всяке лихо. Легкий BB-крем (або невагомий матуючий флюїд, якщо шкіра схильна до жирності) — мій максимум. Так, через нього видно, що я реальна жінка, яка інколи недосипає. Якщо десь проявився синець чи почервоніння, я просто точково наношу консилер і біжу у справах.

Рідкі матові помади, що пересушують губи

Вони трималися намертво. Можна було споживати борщ, пити каву, цілуватися під зливою — колір залишався на губах. Але ж надвечір губи ставали схожі на зморщені сухофрукти, а змити цей бетон можна було тільки металевою щіткою. Я більше не бажаю нікому нічого доводити такою ціною. Відтінкові бальзами, звичайні кремові помади, які зникають за дві години, або сучасні матові помади, в які нарешті здогадалися додати зволожуючих олій — нехай буде так. Зате губи не розтріскуються, коли намагаєшся посміхнутися.

Ми якось непомітно переросли вік, коли краса вимагала жертв. Тепер я хочу, щоб моя ванна кімната була оазою комфорту, а не місцем тортур. У нас і так щодня достатньо стресів, тож нехай хоча б крем просто виконує свою функцію, не знущаючись з мого обличчя. Піду, напевно, викину матову помаду, яка лежить у ящику з 2018 року. І вам пропоную трохи навести порядок на поличках — ручаюся, стає легше дихати.

Поділитися

Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.

⚡ Пульс читачів

Ви вже позбулися своєї косметичної «камери тортур» чи досі ностальгуєте за відчуттям ідеальної чистоти?

Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.

👇 Натисніть на один з варіантів нижче

🌿 Тільки лагідний догляд 🧼 Люблю термоядерні засоби 🤔 Ще чищу полички

📊 Карта думок

🌿 Тільки лагідний догляд 0% 🧼 Люблю термоядерні засоби 0% 🤔 Ще чищу полички 0% 💡

Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!

Коментарі

Спочатку нові ↕

Поки що немає коментарів. Будьте першим!

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *