Ми підготували перелік найбільш вартих уваги весняних експозицій, доступних для відвідування в Києві та Львові: від унікальної експозиції графічних робіт Тараса Шевченка до проєкту, присвяченого мисткиням школи бойчукізму.
"Весна. Жіночі імена бойчукізму"
Український Дім, з 5 березня
Один із ключових виставкових проєктів весни — експозиція, присв’ячена мисткиням напрямку бойчукізму. Експозиція представляє імена Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Віри Бури-Мацапури, Софії Налепинської-Бойчук, Марії Холодної, Ярослави Музики та інших бойчукісток — значних художниць своєї епохи. Бойчукізм виступає як багатогранний мистецький всесвіт, де жіночий вклад відігравав визначальну роль у створенні нового візуального коду, зазначають куратори виставки.
Значення бойчукісток також полягає у підтримці традицій. Після масових розправ над митцями школи під час радянського режиму бойчукізм було визнано ворожим, а його роботи — призначеними на ліквідацію. Архіви були знищені, розписи замальовані, імена стерті з публічного простору. У цій атмосфері жаху й всеохопного контролю саме жінки стали мовчазними берегинями пам’яті: Оксана Павленко, Ярослава Музика та Антоніна Іванова пережили ті роки та зберегли у глибокій таємниці залишки мистецької спадщини бойчукістів — замальовки, твори, спогади, саму концепцію школи.
Реклама.
Групова виставка “Радість”
PinchukArtCentre, кінець березня
Наприкінці березня PinchukArtCentre презентує дві нові експозиції — великий груповий проєкт “Радість”, де українські та міжнародні творці досліджують одну з найважливіших емоцій, яка додає нам сил у складні періоди, та експозицію Дослідницької платформи, зосереджену на доробку українських митців 2000–2010-х років, які працювали з темою тілесності (тіла як засобу самоідентифікації та спротиву).
Експозиція “Радість” також буде представлена в рамках паралельної програми Венеційської бієнале у травні поточного року.
"Диспаратес. Виставка Франсиско Гойя"
Музей Ханенків, квітень-червень
У поточному році світ відзначає 280 років від дня народження видатного іспанського художника Франсиско Гойї. З нагоди цієї події в Музеї Ханенків відкриється масштабна експозиція, яка вперше в Україні продемонструє гравюри митця, а також роботи сучасних художників, що вступають у діалог з Гойєю.
Виставка української ілюстрації
Мистецький Арсенал, кінець березня – травень
Виставка присвячена вивченню тематики української ілюстрації першої третини ХХ століття та її взаємозв’язку з сучасною ілюстрацією і мистецтвом. Як один із найбільш доступних і демократичних видів медіа, ілюстрація надавала можливість висвітлювати важливі теми та розповідати про історію, надбання і майбутнє. Саме перша третина ХХ століття стала відправною точкою в цій історії — епохою, яка значною мірою визначила вигляд сучасної української ілюстрації.
“ВІН: Тарас Шевченко. Художник”
Львів, Zenyk Art Gallery, до 20 червня
“Він: Тарас Шевченко: художник” — унікальна експозиція, що дозволяє глибше пізнати Шевченка як митця. У виставкових залах львівської галереї Zenyk Art Gallery представлено 58 живописних і графічних робіт різних епох. Виставковий проєкт демонструє Шевченка не тільки як класика літератури, а як всебічного художника європейського рівня — ініціатора, чия візуальна мова відгукується сучасним мистецьким практикам.
Виставка Павла Макова
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, квітень
Національний музей у Львові весною представить велику виставку живописця і графіка Павла Макова. Вона стане своєрідним продовженням проєкту, який взимку було показано в київській галереї The Naked Room; зокрема, тут можна буде побачити роботи із серії “Абракадабра”. У цьому проєкті творець фіксує стан після завершення великого циклу, над яким працював останні 11 років, і необхідність “договорити”, коли основне вже начебто висловлено.
“Дивлячись у розриви IV”
Львів, Jam Factory Art Center, до 17 травня
У новому львівському Jam Factory Art Center цієї весни триватиме експозиція про відчуження під час війни під керівництвом художника Нікіти Кадана. “Дивлячись у розриви” — виставкова серія, яка пропонує погляд на історію та сучасність українського мистецтва як на поле розривів, втрат і відсутностей.
“Історія українського мистецтва — це розірвана історія і водночас історія розривів. Перервані оповіді, знищені твори, репресовані автор(к)и, гучне мовчання, переписування минулого згідно з щоразу новою панівною ідеологією, трагедії конформізму та віртуозність самовиправдання, ламання себе через коліно, перевзування в повітрі, зміна імені на півдорозі, розщеплення особистості. Або мученицьке самоспалення з подальшим перетворенням попелу на бронзу. А бронза, як відомо, щоразу краде в попелу його сенс. Чи можливо вештатися ландшафтом катастрофи? Чи є фланери на кривавих землях? Відповідь цієї виставки ствердна”, — зазначає Нікіта Кадан.
Серед учасників: Жанна Кадирова, Ксенія Гнилицька, Юрій Іздрик, Олег Голосій, Ярема Малащук та Роман Хімей.