Чесно? Підібрати ідеальні навушники – все одно що вибрати свій перший мотоцикл або кавомашину. Начебто всі однакові: відтворюють звук, мають драйвери, кріпляться до вух. Але варто заглибитися – і раптом один “грає сухо”, інший “мазає”, третій “душить компресією”. А ще є форм-фактор, тип підключення, звукова сцена, частотний баланс..
Комусь потрібні “вуха” для тренувань – тут рулять басові монстри на кшталт Sony WH-XB910N. Їх Extra Bass – не просто маркетинг, а буквально фізичний тиск на барабанну перетинку. Геймерам важливіше позиціонування в просторі, ніж якість баса – скажімо, HyperX Cloud Alpha забезпечують такий чіткий поділ каналів, що кроки в Counter-Strike чути за кілька віртуальних метрів. Аудіофіли ж вибирають щось на кшталт Sennheiser HD 600 – ветерани, яким не важливий зовнішній вигляд, але зате вони “малюють” звук з мікроскопічною точністю. Коротше кажучи, морока, якщо не знаєш, що шукаєш.
Кабель чи бездротовий? Історія про нюанси
Цікаво, як змінилося ставлення до кабелю. Ще років п’ять тому дротові навушники як от ці https://f.ua/ua/shop/naushniki/19087-podklyuchenie_provodnoe/, вважалися еталоном: ніякої втрати якості, стабільне з’єднання, нульова затримка. І правда, ті ж Audio-Technica ATH-M50x показують, наскільки “живим” може бути вокал навіть під час прослуховування з портативного ЦАП’а. Але з переходом смартфонів на бездротові інтерфейси (і зникненням 3.5 мм роз’ємів) ринок стрімко змістився. Зараз дротові навушники часто купують уже не як основну пару, а як “домашній інструмент” – для студійного моніторингу або вечірнього занурення в музику без компромісів. Хоча, якщо бути чесними, досі немає TWS (True Wireless Stereo), які повністю замінили б хороші дротові за чистотою звучання.
Форм-фактор – більше, ніж просто зручність
Є користувачі, які не виносять повнорозмірні моделі – мовляв, громіздкі, незручні, спричиняють перегрів. Але з цим можна посперечатися. Наприклад, Beyerdynamic DT 770 Pro мають щільну, але комфортну посадку завдяки велюровим амбушюрам і помірному притиску. Вставні навушники (IEM) – компактні, мобільні, часто з кастомною формою і знімними кабелями. У топі тут – Moondrop Aria, які за $80 видають таку деталізацію, що здається, ніби ти всередині звукозаписної студії. І ще один момент – ізоляція. Закриті повнорозмірні моделі дадуть повний відрив від світу, але разом із цим може прийти і втома. У IEM – ізоляція краща, ніж здається на перший погляд, особливо з пінними насадками.
Як зрозуміти, що звук – ваш:
-
Слухайте знайоме – треки, які знаєте до останньої ноти, покажуть, чи не губляться деталі.
-
Звертайте увагу на мікродинаміку – тиха гітара на фоні не повинна зникати.
-
Тестуйте тривале прослуховування – навушники не повинні втомлювати.
Неочевидні відмінності – вирішальні моменти
Часто люди не знають, що важливими є не тільки драйвери, а й спосіб їх реалізації. Наприклад, у планарно-магнітних навушниках, таких як HIFIMAN Sundara, звук подається через ультратонку плівку, що створює виняткову лінійність. Це відчувається: вокал звучить так, ніби артист дихає вам прямо в обличчя. А в динамічних моделях – більш “аналогове” звучання з легким теплим відтінком. Вибір між ними – як між вінілом і стрімінгом.