В чому полягає таємниця музично-донейшн шоу від Badstreet Boys?
Оновлено: 07 травня 2026
Сьогодні, 7 травня, у МЦКМ КПІ відбудеться «Нашебачення» — альтернативний музично-розважальний всесвіт, де замість звичних правил панують іронія, безлад та абсолютна воля для експериментів.
Проєкт стартував у 2024 році як доброчинна альтернатива «Євробаченню». За ним стоять Badstreet Boys — об’єднання коміків, музикантів та ведучих, де кожен відповідальний за свою частину цього контрольованого сумбуру: Володимир Дантес — за музичне наповнення, Вася Байдак та Антон Тимошенко — за сценарний гумор, Олег Свищ — за зв’язок з артистами, а Слава Кедр — за музичну імпровізацію та живу енергетику шоу.
Самі засновники називають «Нашебачення» «приколом, який вислизнув з-під контролю». Однак, за мемами та абсурдом криється масштабний продакшн, десятки людей в команді й найголовніше — благодійна ціль: збір коштів для ЗСУ. Напередодні шоу ми поспілкувалися з продюсерами та ідейними натхненниками проєкту — Юрієм Корогодіним, Сеньйором Єжу та Славою Кедром — про те, як створюється «Нашебачення» і чому цей формат так сильно знайшов відгук у глядачів.
Сеньйор Єжу
Ваша роль в «Нашебачення» — це більше про стратегічне планування та управління, про генерування гумору та креативу чи про глобальну комунікацію, що поєднує шоу до купи?
Сеньйор Єжу: Я — той хлопець, котрий намагається пояснити хаосу, що він має бути організованим. Якщо говорити серйозно, то я наче «клей» — курсую між Юрієм, котрий генерує ідеї зі швидкістю світла, і Славою, котрий дарує емоції, і намагаюся, щоб ми всі рухались в одному напрямку. Я — про стратегію того, як цей наш «трактор абсурду» дістанеться до фіналу і не зламається по дорозі.
Який саме етап у процесі створення проєкту дарує найбільшу професійну насолоду?
Сеньйор Єжу: Коли ти стоїш десь у куточку, дивишся на сцену і бачиш: люди в залі забули, що в них є телефони. Вони підняли погляд, сміються, вони в захваті. Ти розумієш — «воно живе!». Усі ці безсонні ночі, дебати в чатах і мільйон правок вмить перетворюються на чисту, концентровану емоцію прямо тут і зараз. Це безсумнівний кайф.
Яким чином ваше бачення сучасного українського контенту сформувало образ «Нашебачення»?
Сеньйор Єжу: Ми просто усвідомили, що «дорого» — це не про бюджети, це про смак. А «професійно» — це коли ти не прикидаєшся, що ти професіонал, а просто робиш свою роботу так, наче від цього залежить доля всесвіту. Мій підхід полягає в тому, щоб бути максимально відвертим. Якщо нам весело, то буде весело і глядачу. Якщо нам сумно — глядач відчує. Ми не намагаємося бути телевізійними, ми прагнемо бути справжніми.
Юрій Корогодін
Реалізація івентів такого рівня — це завжди випробування для всієї команди. Що саме допомагає зберігати самовладання і спокій під час пікових навантажень?
Юрій Корогодін: Гумор. Якщо в нас на майданчику щось падає — я жартую. Якщо вимикається світло — я жартую. Стрес — це просто дуже поганий жарт, який треба переробити. Коли ти сприймаєш проблему як частину вистави, стає простіше. Ну і ще кава. Багато кави. І думка, що завтра це стане легендарною історією, яку ми будемо розповідати на пенсії.
Що є головною асоціацією з «Нашебачення» для вас як для творця? Коли ви чуєте назву проєкту, що першим виникає в голові?
Юрій Корогодін: Електричний розряд. Знаєте такий момент, коли ти торкаєшся чогось і тебе трохи «пронизує»? Це воно. Це не про тишу — це про енергію, яка пронизує наскрізь. Назва «Нашебачення» для мене — це як сигнал «увага, зараз щось трапиться», який звучить десь у підсвідомості.
Кожен новий випуск виглядає масштабнішим за попередній. Як вам це вдається?
Юрій Корогодін: Ми не беремо участь в грі «більше, вище, сильніше». Ми беремо участь в грі «відвертіше, ближче, цікавіше». Масштаб не в кількості світла на сцені, а у кількості людей, котрі відчули, що вони тут свої. Коли ти перестаєш намагатися вразити всіх і починаєш намагатися достукатися до кожного, то масштаб приходить сам собою.
Слава Кедр
Як вам вдається створювати ту відвертість, через яку аудиторія відчуває близькість до «Нашебачення» ще на етапі анонсів?
Слава Кедр: А я просто не вмію по-іншому. Секрет в тому, щоб бути не «брендом», а людиною. Люди тягнуться до людей, а не до логотипів. Якщо я відчуваю мурашки — значить, відчують і вони.
Інколи геніальна на папері ідея не спрацьовує, а інколи стає народним хітом. Як ви розумієте, що жарт або концепт «зайде»?
Слава Кедр: У нас є «тест на сміх у чаті». Якщо ми кидаємо ідею в груповий чат і через 30 секунд там починається потік стікерів, мемів і «ти хворий на голову, це геніально» — це воно. Якщо ми починаємо сперечатися, чи це доречно, тоді ідея мертва. Відвертість не треба перевіряти фокус-групами, її треба перевіряти власною реакцією.
Якби «Нашебачення» треба було описати однією емоцією — що б це було?
Слава Кедр: Це відчуття, коли ти на американських гірках: спочатку тобі трохи боязко, потім ти кричиш від радості, а в кінці виходиш і кажеш: «Хочу ще!» Це поєднання адреналіну, легкої істерії та безмежного тепла. Напевно, це емоція щасливого шоку.
