Поділитися
Навколо жіночої інтимної гігієни кружляє безліч помилкових уявлень. Їх спростовують Катерина Павлова, лікарка акушер-гінекологиня, ICSI Clinic, Ольга Дяченко, лікарка акушер-гінекологиня, ендокринологиня, онкогінекологиня, головна лікарка Sandler Clinic, Людмила Шупенюк, лікарка акушер-гінекологиня, фахівчиня вищої категорії, фундаторка Shupeniuk Medical сlub, і лікарка акушер-гінекологиня Юлія Пужняк, експертка у сфері інтимної гінекології, спеціалістка Woman Essentials
Людмила Шупенюк, лікарка акушер-гінекологиня, спеціалістка вищої категорії, засновниця Shupeniuk Medical сlub
Піхва, вагіна – це ідентичні поняття
Це неправда. Справді, тривалий час панувала неясність із найменуванням жіночих репродуктивних органів; Гвінет Пелтроу у серіалі Goop вживає вираз “vagina”; є книжка “Монологи вагіни”.
Реклама.
Людмила Шупенюк уточнює: все, що ми бачимо ззовні, – великі статеві губи, малі статеві губи, вхід до піхви (чи vagina – латиною) – це зовнішні жіночі статеві органи, котрі мають назву “вульва”.
Піхва або вагіна – це те, що належить до внутрішніх статевих органів. Отже, вульва і вагіна – це відмінні анатомічні частини, з різними PH, з різною мікрофлорою та інше.
Зона бікіні потребує специфічного догляду – як і обличчя
Здебільшого правда. Шкіра вульви здатна старіти так само, як і шкіра обличчя, може мати ті ж самі хвороби, а інколи й більш своєрідні. Відповідно, агресивний догляд, процедури, неправильне використання продуктів у догляді можуть спричинити захворювання шкіри вульви, так само, як і на інших ділянках тіла.
Специфічний догляд необхідний жінкам у період перименопаузи та менопаузи: шкіра є гормонозалежною, і зменшення рівня гормонів іноді здатне призводити до виникнення хвороб у жінок.
Якщо на чорній ластовиці трусиків матеріал змінює відтінок, то це ознака хвороби
Це неправда. Виділення – це фізіологічний процес, однак вони не повинні бути аномальними. Було б дивно, якщо б на спідньому не залишалися сліди виділень, оскільки сухість характерна або певному віку, або певним захворюванням.
Тому більшість жінок намагаються використовувати щоденні гігієнічні прокладки, щоб не псувати білизну. Хоч це зовсім не обґрунтовано.
Душ необхіднийяк перед сексом, так і після сексу
Душ потрібен перед сексом – і це доречно і для жінок, і для чоловіків. Однак після сексу таких суворих вимог немає – особливо для пари, яка намагається завагітніти.
Не можна спати з тампоном
Однозначної відповіді тут немає, однак все ж таки я б радила на ніч застосовувати прокладку. Хоча б тому, що тампон бажано змінювати кожні 4 години, – і не варто заради цього не спати вночі. Якщо тампон тривалий час перебуває всередині, то це може стати причиною запальних ускладнень. Це трапляється нечасто, але випадки трапляються. Тому краще спати все ж таки з прокладкою.
Менструальна чаша – оптимальний засіб гігієни під час місячних, ніж прокладки та тампони
Це неправда. Істина в тому, що кожна обирає для себе. Найкращий засіб гігієни – той, що зручніший жінці, підходить, не викликає алергії, протипоказань і застосовується правильно. Однак слід знати: тривале збереження крові всередині, а особливо, якщо є хвороби чи інфекції, може стати причиною запальних процесів.
Катерина Павлова, лікарка акушер-гінекологиня, ICSI Clinic
Будь-яка косметика для інтимної зони – це чиста шкода
Це частково неправда. Вагіна самоочищається і не потребує внутрішнього промивання або застосування косметичних засобів. Вагінальний епітелій безперервно відшаровується і продукує секрет, котрий допомагає підтримувати баланс мікрофлори та звичайний pH без додаткового очищення.
Засоби для інтимної гігієни, особливо ті, що мають високу лужність, ароматизатори чи агресивні поверхнево-активні речовини (ПАР), порушують баланс pH і нормальну мікрофлору піхви. Водночас pH-збалансовані (pH 3,8-4,5) і дерматологічно/гінекологічно перевірені засоби для миття зовнішніх статевих органів, здатні безпечно підтримувати чистоту вульви.
Щоб підтримувати охайність в інтимній зоні, слід використовувати інтимний душ щоразу після туалету, а якщо такої можливості немає – вологі серветки
Це неправда. І вагінальна, і перианальна зони мають особисті механізми самоочищення. Застосування душу всередині піхви або часте активне миття здатне порушити мікрофлору і природний кислотно-лужний баланс. Звичайна мікрофлора піхви, яка складається переважно з лактобацил, підтримує кислий pH і захищає від патогенів. Струмінь води, мило чи інші розчини можуть розмити корисні бактерії та змінити pH, що сприяє росту шкідливих мікроорганізмів. Тому звичайна вода і легке просушування рушником після туалету – достатньо.
Стосовно вологих серветок, – більшість містять у складі ароматизатори, спирт або ПАР, що може провокувати подразнення, контактний дерматит чи мікробіологічний дисбаланс. Вологі серветки можна застосовувати в окремих випадках, однак слід замінювати ними звичайний догляд.
Не варто займатися сексом під час менструації
Це занадто категорично. Існують нюанси, про котрі важливо знати. Секс під час менструації не є медично забороненим або шкідливим сам по собі, якщо обидва партнери почуваються зручно і немає протипоказань.
Під час менструації шийка матки здатна бути дещо відкритою, що допускає проникнення бактерій у матку з піхви. Це не завжди призводить до проблем, однак ризик інфекцій зростає. Також наявність менструальної крові здатна збільшувати передачу певних інфекцій, включно з ВІЛ та іншими ІПСШ, якщо є відкриті рани або контакт слизових.
Зрештою, деякі люди відчувають підвищену чутливість, спазми або дискомфорт під час менструації, що призводить до того, що секс може бути неприємним або небажаним.
Стрінги, надмірно тісна/мереживна/латексна білизна дійсно шкодять інтимному здоров’ю
Це дуже близько до правди. Хоч прямих доказів немає, однак механізми можна логічно обґрунтувати. Вузька частина може рухатися і переносити бактерії з анальної зони до зони вульви/уретри, що теоретично збільшує ризик інфекцій.
Синтетика, мереживо або латекс менш “дихають”, можуть утримувати вологу і тепло, що створює сприятливе середовище для росту бактерій і дріжджів. Надмірно щільна білизна може подразнювати шкіру і сприяти натиранню. Тому краще вибирати спіднє з натуральних, “дихаючих” тканин (100 % бавовна) для повсякденного носіння і уникати синтетичних, непроникних матеріалів.
Детокс для піхви, трав’яні тампони, парові процедури – це нові прогресивні тренди, які мали б просуватися активніше
Це не “прогресивний тренд”, а маркетинговий прийом. Жоден з цих “детокс-методів” не має підтверджень користі для здоров’я піхви і в деяких випадках здатний бути шкідливим. Нагадаю, піхва має особистий мікробіом, що фізіологічно підтримується організмом. Це означає, що всередині піхви немає “токсинів”, які слід виводити так званими детокс-процедурами. Під словом “детокс” частіше за все реалізується те, що містить ефірні олії, трави, луги тощо. Такі засоби можуть спричинити алергічні реакції і порушення мікробіому. Парові процедури здатні посилювати запалення при його наявності і викликати опіки. Тому ці процедури можуть збільшувати ризик бактеріального вагінозу, кандидозу або подразнення, особливо при регулярному використанні.
Лікарка-експертка з 25-річним досвідом, акушерка-гінекологиня вищої категорії, гінекологиня-ендокринологиня, онкогінекологиня, головна лікарка Sandler clinic Ольга Дяченко
Щоденні прокладки спричиняють кандидоз
Неправда. Саме використання щоденних прокладок не є причиною кандидозу. Проте тривале носіння без заміни, обтислий одяг і синтетичні матеріали знижують доступ кисню та утворюють вологе середовище, що порушує баланс мікрофлори.
Не можна застосовувати лише тампони протягом усієї менструації
Неправда. Тампони можна застосовувати протягом усіх днів менструації. Головне — правильно підібрана абсорбція і вчасна заміна.
Тампони необхідно змінювати кожні 6–8 годин
Частково правда. Оптимально змінювати тампон кожні 4–6 годин. Це важливо для гігієни та зменшення ризику запальних процесів, оскільки кров – ідеальне середовище для розмноження мікроорганізмів.
Запах в інтимній зоні – сигнал відвідати лікаря
Частково правда. Легкий природний слабо-кислий запах є нормою і свідчить про достатню кількість корисних лактобактерій. Однак різкий, незвичний чи неприємний запах може бути симптомом інфекції чи дисбіозу і є приводом для консультації з лікарем.
Сечовипускання після сексу зменшує ризик циститу
Правда. Після статевого акту сечовипускання допомагає механічно видалити бактерії з уретри. Це проста й ефективна рекомендація для профілактики посткоїтального циститу.
Лікарка акушер-гінекологиня Юлія Пужняк, експертка у сфері інтимної гінекології, спеціалістка бренду Woman Essentials
Вульва — орган, що чудово очищується самостійно, і гелі/пінки для інтимної гігієни — це маркетинг
Це неправда. Самоочисним органом є піхва, а не вульва. Піхва має власну мікрофлору, кисле середовище і фізіологічні виділення, котрі забезпечують природне очищення. А вульва – це зовнішні статеві органи (великі й малі статеві губи, клітор, присінок піхви). Це шкіра і слизова оболонка. І як будь-яка зовнішня ділянка тіла, вона потребує гігієни.
Вульва контактує з потом, сечею, менструальною кров’ю, виділеннями, має власні сальні й потові залози. Тому регулярний, однак делікатний догляд потрібен для здоров’я.
Важливо, щоб засоби були з фізіологічним pH, не містили агресивних ПАР і ароматизаторів.
Дезодоранти в інтимній зоні категорично заборонені
Слово “категорично” в медицині звучить зрідка. І тема інтимних дезодорантів — не виняток.
Проблема не в самому факті використання засобу, а в його складі та способі застосування. Якщо в ньому немає спиртів, інтенсивних ароматизаторів, антисептиків і якщо його не наносити всередину піхви, то, звісно, він не заборонений. Знову ж таки, вульва — це в тому числі й шкіра, яка потребує догляду.
Але важливий момент: якщо з’являється різкий або нетиповий запах, його не варто маскувати. Це привід звернутися до лікаря.
Виділення (окрім менструальних) — сигнал проблем зі здоровʼям.
Виділення — це не патологія. Це фізіологія.
Думка про те, що будь-які виділення (окрім менструальних) — це ознака проблем зі здоров’ям, виникла швидше з культури сорому, ніж із медицини.
Вагінальні виділення — природний механізм саморегуляції. Вони складаються із секрету шийки матки, клітин епітелію і компонентів мікрофлори. Їхня функція — зволоження, захист і підтримка балансу середовища.
Норма виглядає неоднаково для всіх. Залежно від фази циклу, від гормонального фону жінки, від прийому препаратів, зокрема КОК, виділення можуть бути і рідкими, і рясними, і тягучими тощо. І це жодна не проблема зі здоров’ям.
Однак якщо виділення змінюють колір (жовтий, зелений, сірий), якщо з’являється запах чи тим більше свербіж, печіння, дискомфорт, то це вже не норма — а привід звернутися на огляд і консультацію до лікаря.
Спринцювання показане лише у двох випадках: запобігання небажаній вагітності та призначення лікаря.
Це небезпечна омана. Спринцювання не показане ніколи!
Твердження, що спринцювання може запобігти небажаній вагітності, — не просто міф, а небезпечна помилка. Сперматозоїди потрапляють у цервікальний канал протягом лічених хвилин після еякуляції. Жодне промивання піхви водою чи розчинами не здатне “вимити” їх назад. Ефективність такого методу дорівнює нулю — натомість ризики цілком реальні.
Спринцювання порушує природне кисле середовище піхви, вимиває лактобактерії і підвищує ризик бактеріального вагінозу, кандидозу і запальних захворювань органів малого таза.
Саме тому міжнародні професійні спільноти — зокрема American College of Obstetricians and Gynecologists і World Health Organization — не рекомендують спринцювання як метод гігієни чи контрацепції.
Тепер щодо “за призначенням лікаря”. У сучасній доказовій гінекології показань до спринцювань не існує. Для лікування застосовуються вагінальні препарати (свічки, таблетки, гелі), котрі не порушують мікробіом так агресивно.
Необхідно завжди відновлювати мікрофлору після антибіотиків
Антибіотики справді можуть впливати на мікробіом — зокрема кишковий і вагінальний. Вони знижують кількість не лише патогенних бактерій, а й частину корисних мікроорганізмів. Проте в більшості здорових жінок вагінальна мікрофлора здатна відновитися самостійно протягом кількох тижнів після завершення терапії.
Піхва — це динамічна екосистема, в якій домінують лактобактерії. За відсутності симптомів (свербіж, печіння, патологічні виділення, неприємний запах) профілактичне “лікування на всяк випадок” не є обов’язковим. Достатньо буде просто інтимного догляду, який містить у своєму складі пробіотики і молочну кислоту.
Але якщо в анамнезі вже були епізоди антибіотик-асоційованого кандидозу або ви перебуваєте на тривалих чи повторних курсах антибіотиків, тоді пробіотики інтравагінально будуть потрібні.
Пробіотики для інтимної зони — це маркетинг
Це неправда. Пробіотики у складі інтимного догляду запобігають бактеріальному вагінозу, вульвовагінальному кандидозу, іншим вагінітам, підвищують місцевий імунітет, забезпечують оптимальне кисле середовище для запобігання росту патогенних бактерій.
Тож пробіотики — це здоров’я жіночої статевої системи.
