Про режисерські підходи Аліс Винокур, зустріч з Анджеліною Джолі та український контекст у кінострічці
Фото: Кадри з кінофільму «Кутюр», особистий архів Юлії Ратнер
Оновлено: 25 лютого 2026
Вже дуже скоро — 5 березня — на екрани виходить нова робота Аліс Винокур «Кутюр», де Анджеліна Джолі зіграла одну з провідних ролей.
За фабулою кінофільму під час Тижня моди в Парижі перетинаються долі трьох жінок — режисерки Максін (Анджеліна Джолі), манекенниці Ади (Аньєр Аней) та візажистки Анжель (Елла Рампф). Їхні долі розкривають складнощі та силу духу, що криються за маскою краси й публічної демонстрації.
У фільмі також знялась українська модель Юлія Ратнер, яка фактично втілила саму себе. Вона познайомилася з Аліс Винокур ще за рік до початку знімального процесу й стала для режисерки людиною зсередини світу моди. Під час роботи над фільмом Ратнер також мала можливість запропонувати внести більше змісту в історію своєї героїні — українки, яка рятується від війни.
Про те, яким був досвід зйомок, співпрацю з Аліс Винокур і власну героїню у кінофільмі Юлія Ратнер розповіла в ексклюзивному інтерв’ю ELLE Україна.
Ви зустрілися з режисеркою кінофільму «Кутюр» Аліс Винокур за рік до зйомок. Розкажіть про цю зустріч і як вона трансформувалася у спільну роботу?
Наші перші зустрічі відбувалися з розрахунком на можливу колаборацію, хоча тоді я остаточно не розуміла, чи все насправді відбудеться. Мій представник просто спитав: «Бажаєш знятися в кіно?» — і я відповіла: «Чому ні?». Він повідомив, що до агенції завітала режисерка, яка дізнавалася про тонкощі модної індустрії та підшукувала когось на роль «відважної» дівчини-біженки з України. В агенції відразу сказали: «У нас є одна, яка вам точно підійде». Згодом ми декілька разів зустрічалися: я ділилася своїм досвідом у модній сфері й розповідала про війну. Аліс зробила декілька невеликих відео з моїми акторськими спробами на мобільний телефон — вони й стали моїми єдиними «пробами». Так усе й почалося.
Якою в цілому була ваша співпраця з Аліс Винокур? Що в її режисерському підході вас найбільше вразило?
Я б сказала — дуже приязною. Найбільше мене здивувала велика кількість імпровізації. Я завжди думала, що актори чітко дотримуються сценарію, але в нас усе відбувалося у стилі go with the flow. Остаточний результат доволі суттєво відрізняється від того, що було на папері.
Як режисерка взаємодіє з акторами? Якою була атмосфера на знімальному майданчику?
Знову ж таки — приязною. На знімальному майданчику не було відчуття «головних» чи якихось «керівників». Була чудова синергія команди — і фізично, і ментально. Ми багато жартували, атмосфера була невимушеною, а команда, особливо Аліс, постійно підтримувала й направляла.
Ви фактично стали для неї людиною зсередини у світі моди. Що в кулуарах fashion-індустрії найбільше здивувало режисерку?
Напевно, історії про модельні апартаменти й те, що там іноді відбувається. Перша сцена, де я з’являюся, якраз відбувається в апартаментах, і я, відверто кажучи, була вражена, наскільки точно сет-дизайнери відтворили типовий безлад модельного «гуртожитку».
А що найбільше здивувало вас у кулуарах кіновиробництва під час роботи над «Кутюр»?
Не скажу, що мене щось безпосередньо здивувало — я вже була на зйомках спін-офу кінофільму «Ocean’s 8» (2018) і бачила процес. Але добре запам’ятався перший знімальний день: ми працювали над сценою, де моя героїня свариться з іншими дівчатами. У фінальний монтаж потрапила найбільш «м’яка» версія конфлікту, хоча в деяких дублях сварка переходила навіть із вербальної у фізичну. Наприкінці дня я відчула сильне психологічне виснаження — фактично протягом восьми годин на мене «нападав» і кричав натовп дівчат. Доволі специфічний досвід, якщо чесно.
Ви граєте у кінострічці саму себе — українську модель. Наскільки ця «ви» в кадрі збігається з вами в реальному житті? У чому принципова відмінність?
Мій персонаж — це, в сутності, я. Він написаний з мене, тільки з дещо молодшої версії. Принципової відмінності немає, хіба що вік. Зараз мені 26, і я вже переросла бажання назвати когось су*кою за те, що хтось голосно розмовляє під моєю кімнатою.
У кінофільмі є контекст війни, пов’язаний із вашою героїнею. Чи пропонували ви щось змінити або додати в зображенні цієї історії? Які акценти для вас було важливо зробити?
Під час зйомок я попросила додати декілька сцен, які пояснювали б поведінку моєї героїні. Мені не подобалася відсутність контексту, адже за сюжетом вона декілька днів їхала з України, пережила травму війни й через це була «гострою». На жаль, у фінальній версії залишилася лише одна з двох доданих мною сцен, але сподіваюся, глядач усе зрозуміє.
Чи були у вас спільні сцени або моменти взаємодії з Анджеліною Джолі?
Спільних знімальних днів у нас не було, але мені випала нагода поспілкуватися з Анджеліною на прем’єрі в Парижі. Я подякувала їй за регулярні візити до України, розповіла про меми зі львівськими круасанами. Вона виглядає дуже тендітною, але має потужну енергетику. І в цілому мені було надзвичайно приємно, що всі актори, з ким я не перетиналася на майданчику, підходили привітатися й познайомитися.
Після цього досвіду — чи розглядаєте ви кіно як новий професійний напрям? Чи це скоріше точкова подія, яка мала трапитися саме з цим фільмом?
Відверто кажучи, не знаю. Я, як і наші зйомки, живу у стилі go with the flow. Побачимо, куди далі заведе життя.
Що б вам хотілося сказати українському глядачу, який буде дивитися «Кутюр»?
Мені б хотілося, щоб глядач перейнявся історією кожного персонажа. Я знайшла відгуки себе в кожній із них, але якщо говорити про спільний знаменник, то всі вони — про віру в себе. Чи ти борешся з хворобою, чи залишаєш звичне життя заради кращого майбутнього, чи прямуєш до своєї мрії.
