
© Автор колажу: Петро Катеринич

Петро Катеринич
Сигнал тривоги пролунав о 4:27 ранку. Локація — один із найпрестижніших житлових комплексів у районі Фрогнер в Осло, де вартість квадратного метра дорівнює річній платні медичної сестри. Серпнева ніч, вікна відчинені навстіж, проте сусіди нічого не почули — в подібних будинках стіни міцні, а жителі мають звичку ігнорувати чужі клопоти.
Підозрюваний — високий світловолосий чоловік 27 років, з татуюваннями на шиї та руках, у крові — залишки кокаїну, екстазі та канабісу. Постраждала — жінка, з котрою підозрюваний має відносини. Вердикт швидкої допомоги: струс головного мозку, численні гематоми на обличчі та тілі. У стіні над ліжком — дірка від ножа. На журнальному столі — сліди білого порошку. На підлозі — розбитий сервіз, перекинуті меблі. Це деталі справи сина кронпринцеси Метте-Маріт — особи, котрій судилося стати королевою Норвегії.
ZN.UA описує, яким чином епізод із Маріусом Боргом Хейбі та опубліковані файли Епштейна зробили початок 2026 року вирішальним періодом для європейських монархій.

Випадок Хейбі
2 лютого правоохоронці Осло затримали Маріуса Борга Хейбі за день до початку судового розгляду, на якому він мав відповідати за 38 пунктами звинувачення, включаючи чотири випадки сексуального насилля. Районний суд задовольнив запит прокуратури про утримання під вартою через велику ймовірність повторення злочину.
Маріус — дитина кронпринцеси Метте-Маріт від попередніх відносин, прийомний син майбутнього короля Гокона, але при цьому не має жодних зобов’язань чи рангів. Він перебуває в «невизначеній зоні» — проживає в королівських резиденціях, використовує переваги доступу та статусу, проте формально — приватна особа. Це створює ризикований дефіцит відповідальності. У традиційній монархічній системі принци виховуються у строгих рамках етикету, котрі накладають конкретні обмеження на манери. Маріус отримав усі привілеї життя (фінанси, увагу, захист) без жодного з тягарів (обов’язок чи служіння).

Маріус Борг Хейбі Getty Images

marius_borg
Королівська родина намагається застосувати тактику хірургічного відсікання. Кронпринц Гокон відкрито заявив, що не відвідає суд і не коментуватиме справу, акцентуючи, що Маріус не є членом королівського дому. Це звичайна спроба врятувати «політичне тіло» монархії. Але в епоху абсолютної прозорості цей прийом не працює.
Маріус виріс на очах у нації, позував на офіційних новорічних листівках, був невід’ємною частиною «легенди» про Попелюшку Метте-Маріт — матір-одиначку з непростим минулим, котра зустріла свого принца. У 2024 році поліцейський допит Хейбі показав, що принц Гокон разом із кронпринцесою сплачував його витрати. Метте-Маріт звинувачували в попередженні сина про майбутній арешт, а також у фальсифікації доказів та тиску на свідків.
Інформація від ZN.UA
Обвинувальний акт проти Маріуса Борга Хейбі описує систематичну протиправну поведінку впродовж 2018–2025 років. Фігурант категорично відкидає найсерйозніші пункти — чотири епізоди зґвалтування та сексуального насильства над жінками в безпорадному стані, а також погрози вбивством. Водночас Хейбі повністю визнав провину у тяжкому наркозлочині (перевезення 3,5 кг марихуани), численних порушеннях правил дорожнього руху та керуванні транспортом без прав. Стосовно епізодів фізичного насильства в близьких стосунках, заподіяння тілесних ушкоджень та ігнорування заборонних приписів прокуратури, він визнає провину лише частково. Окремо розглядаються факти таємної зйомки інтимних актів без згоди жертв, де позиція захисту коливається від визнання до повного заперечення. Обвинуваченому загрожує більше 10 років ув’язнення.
На засіданні 4 лютого Хейбі пояснює, що прожив життя, наповнене вечірками та випивкою, та вважає, що мало хто здатний це зрозуміти. «Мене знають як сина моєї матері. Більше нічого. Я мав надзвичайну потребу в самоствердженні», — зазначив Хейбі.
Реакція суспільства миттєва. Найбільша жіноча організація Норвегії (Sanitetskvinnene) повідомляє про збільшення кількості звернень від жертв насильства, котрі, враховуючи інтерес громадськості, вирішуються розповісти про свої травми. Генеральна секретарка організації Мей Брітт Бухауг констатує: «Медійне висвітлення зменшує бар’єр для прохання про допомогу. Відкритість руйнує табу».

Папа в дредах і право на смерть: де закінчується закон і починається «Благодать»
«Ти лоскочеш мій мозок»: інтелектуальне спокушання злом
30 січня Міністерство юстиції США оприлюднило більше 3,5 мільйона документів у справі Джеффрі Епштейна. Нові архіви містять майже тисячу згадок кронпринцеси Метте-Маріт. Листування, котре тривало з 2011 до 2014 року (вже після того, як Епштейн відбув свій перший термін і був зареєстрованим сексуальним злочинцем), показує картину близькості. Метте-Маріт пише Епштейну фрази на кшталт «ти лоскочеш мій мозок» (you tickle my brain), називає його «милим» (sweetheart) і «чарівним» (charming). Згодом кронпринцеса зізнається, що «гуглила» його минуле й бачила, що воно «виглядає не дуже», але продовжувала комунікацію.
У листі від 2012 року Метте-Маріт питала Епштейна, чи нормально матері запропонувати шпалери з двома оголеними жінками для кімнати свого 15-річного сина. Мова йшла про Маріуса. В іншому листі вона зауважувала Епштейну, котрий шукав дружину в Парижі, що французька столиця «підходить для зради», а «скандинавки — кращий матеріал для дружин». Ще в одному — обговорювала з ним Набокова. Документи підтверджують, що Метте-Маріт провела чотири дні в маєтку Епштейна в Палм-Біч 2013 року.

Королівська родина Норвегії і Монархи та спадкоємці принцеси ІнгридGetty Images
У заяві 1 лютого кронпринцеса визнала: «Я … жалкую, що взагалі мала будь-який контакт із Епштейном. Це справді соромно. Я маю взяти на себе відповідальність за те, що не дослідила його минуле більш ретельно». Прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре публічно заявив, що «погоджується з кронпринцесою в тому, що вона виявила необачність». Подібна пряма констатація помилки члена монаршої сім’ї з боку очільника уряду підкреслила серйозність репутаційної кризи.

У США покажуть нередаговані файли Епштейна: хто зможе їх переглянути
Згідно з результатами опитування для телеканалу TV2, 48% норвежців висловилися проти того, щоб Метте-Маріт ставала королевою Норвегії. Підтримали її 29%. Це історично найнижчий показник для майбутньої королеви-консорта. Інше недавнє опитування показує, що підтримка інституту монархії в Норвегії знизилася до 61% (порівняно з 72% роком раніше). Водночас частка прихильників республіки зросла до 27%.
3 лютого норвезький парламент розглянув чотири пропозиції щодо зміни Конституції, серед котрих — перехід до республіканської форми правління. Незважаючи на те, що пропозицію було відхилено (для зміни Конституції потрібна більшість у 2/3 голосів), 26 членів Стортингу проголосували «за» скасування монархії.
Криза довіри до королівського дому в Норвегії досягла апогею після весілля принцеси Марти Луїзи з афроамериканцем-шаманом Дуреком Верреттом. Продаж ексклюзивних прав на зйомку Netflix й таблоїду Hello!, застосування титулу в комерційних цілях стали для консервативних норвежців сигналом перетворення корони на бізнес-проєкт.
Сформульована ще в Середньовіччі концепція «двох тіл короля» — фізичного (смертного, грішного) та політичного (вічного, сакрального) — тріщить по швах під впливом епохи тотальної відкритості та цифрового вуаєризму. Гріховне тіло перемогло. І трапилося це не тільки в Осло, а й у Лондоні, Мадриді, Копенгагені.

Інфографіка Рівень довіри до монархій у ЄвропіЗгенеровано на запит автора
Британський пацієнт
Файли Епштейна стали ударом і для Віндзорів, остаточно трансформувавши багаторічні чутки на доказову базу. У масиві документів знайдено світлини, на котрих Ендрю Маунтбеттен-Віндзор (позбавлений усіх титулів у листопаді 2025 року) зафіксований, зокрема, рачки над жінкою.
Ендрю підтримував тісні відносини з Епштейном навіть після того, як останнього засудили 2010 року. У серпні того ж року Епштейн запропонував «познайомити» Ендрю з 26-річною росіянкою, характеризуючи її як «розумну, гарну й надійну». Реакція була миттєвою — герцог заявив, що буде «ради її бачити». Уже у вересні він запросив Епштейна до Букінгемського палацу, цинічно зауваживши, що саме там вони матимуть «багато приватності» для зустрічей.

Ендрю Маунтбеттен-Віндзор
Король Чарльз III зреагував із нетиповою для монарха рішучістю — у листопаді 2025 року остаточно позбавив брата титулів і наказав звільнити резиденцію Royal Lodge у Віндзорі. Однак виселення — лише початок. Прем’єр-міністр Кір Стармер публічно заявив, що Ендрю «має бути готовий» давати свідчення перед Конгресом США. Водночас адвокатка Глорія Олред, котра представляє інтереси 27 жертв Епштейна, закликала Скотланд-Ярд негайно відновити розслідування.
Згідно з даними на січень, 64% британців прагнуть збереження монархії. Проте існує значний розрив між поколіннями: серед осіб, старших за 55 років, підтримка становить приблизно 76%, тоді як серед молоді (18–24 роки) вона значно нижча — лише близько 36%. Число людей, котрі відчувають збентеження (embarrassed) за монархію, зросла з 15 до 21%, а тих, хто відчуває гордість, — зменшилася з 55 до 43%. Водночас соціологія демонструє, що британці чітко розрізняють «монархію, котра працює» (Вільям, Кейт, Анна) від тих, хто перетворив власне життя на «медійний продукт» (Гаррі, Меган) або став фігурантом криміналу (Ендрю).
Трони похитуються
Норвезький та британський скандали — не поодинокі випадки, а частина системної кризи, що охопила європейські монархії — від Скандинавії до Піренеїв.
У Данії король Фредерік X (зійшов на трон у січні 2024 року після зречення матері Маргрете II) бореться з наслідками публікації його фотографій із мексиканською світською левицею Женев’євою Казановою. Знімки, котрі папараці зробили в Мадриді, облетіли світові таблоїди. Казанова — розлучена мати трьох дітей, колишня дружина мексиканського мільярдера — подала судові позови проти видань, що опублікували фото. Іспанський журнал Lecturas програв справу й виплатив 175 тис. євро компенсації. Дружина Фредеріка, королева Мері, тим часом показує бездоганну витримку на публічних заходах, але судові змагання коханок короля — це вже новий жанр європейської хроніки, де правники замінили герольдів. Фредерік X також згадується в документах, пов’язаних із Епштейном, хоча данський двір заявив, що король (тоді кронпринц) ніколи не зустрічався з мільярдером особисто.

Король Данії Фредерік X і королева МеріGetty Images
В Іспанії не вщухає скандал після заяв Хайме дель Бурго — колишнього чоловіка сестри королеви Летиції — про тривалий роман з останньою. Дель Бурго запевняє, що відносини тривали навіть після одруження Летиції з тодішнім принцом Філіпом. Королівський двір зберігає мовчання, але кожен публічний вихід королівської пари зараз супроводжується аналізом мови тіла та пошуком тріщин у фасаді. Це не перший удар по іспанській короні: інфанту Крістіну, сестру короля, раніше позбавили титулу герцогині через фінансові оборудки її чоловіка, котрий відбув термін ув’язнення за розкрадання та відмивання грошей.
У Швеції, де король Карл XVI Густав відсвяткував пів століття на престолі, монархія опинилася в полоні «рейтингового дисонансу». Згідно з останніми даними «Барометра довіри» (Förtroendebarometern), чистий індекс довіри до королівського дому — 49% (порівняно з 74% — до поліції чи 63% — до суду). Проте близько 54% шведів виступають за збереження монархії, а 42% опитаних вважають, що Карл XVI Густав повинен зректися трону на користь кронпринцеси Вікторії, котру шведи все частіше розглядають як ефективну «амбасадорку бренду».
Тінь файлів Епштейна не обійшла й Стокгольм. У соцмережах почали ширитися плітки про можливі контакти з оточенням мільярдера принцеси Софії (дружини принца Карла Філіпа), котра до заміжжя жила в Нью-Йорку. Проте, на відміну від кейсу Метте-Маріт, чиє ім’я фігурує в документах більше тисячі разів, прямих доказів системного зв’язку Софії з мережею Епштейна в оприлюдненому масиві немає. Шведський королівський двір на випередження медійного шторму уточнив: принцеса дійсно пам’ятає епізодичні зустрічі з Епштейном, але вони мали суто неформальний характер і відбувалися виключно в публічних місцях.
Незважаючи на загальноєвропейську тенденцію до розчарування, Нідерланди виглядають винятком, котрий підтверджує правило. Підтримка монархії зросла до 59% у 2025 році — вперше за багато років. Проте соціологи пояснюють цей сплеск не особистими чеснотами короля Віллема-Александра, а запитом на стабільність в епоху глобальної турбулентності. На тлі повернення Дональда Трампа до Білого дому, війни в Україні та кризи європейських інституцій голландці цінують монархію як «найменше зло» — прогнозований, нудний, проте надійний інститут, що не залежить від примх виборців.

Офіційні бюджети монархійЗгенеровано на запит автора
Ставши частиною медіапростору на рівні з кінозірками та інфлюенсерами, європейські монархи опинилися в пастці. Вони втратили святість, яка століттями оберігала їх від надмірної уваги до особистого життя. А без святості монархія — це просто дуже дорога родина на утриманні, до того ж нащадки престолу часто поводяться гірше за дітей платників податків.
У популярному шведському серіалі «Молоді монархи» (Young Royals, Netflix, 2021–2024) принц Вільгельм потрапляє в епіцентр п’яного скандалу, а після раптової смерті старшого брата — ідеального спадкоємця престолу — на його непідготовлені плечі лягає тягар корони. Те, що глядачі спостерігали на екрані, сьогодні дзеркально відбивається в заголовках таблоїдів: кокаїн у закритих елітних школах, секс-відео, злиті в мережу заради шантажу, та залізобетонна звичка палацу «покривати своїх», жертвуючи правдою заради стабільності інституту.
У фіналі серіалу принц Вільгельм наважується на крок, котрий досі здавався немислимим для реальних монархів, — він публічно зізнається в брехні та багаторічному приховуванні злочинів всередині родини.
«Корона» (The Crown, 2016–2023) — найдорожчий серіал в історії Netflix із бюджетом понад 260 млн дол. — досліджувала протиріччя між публічним обов’язком та приватним життям британської монархії. Серіал критикували як «антимонархічний». П’ятий сезон, що вийшов за два місяці після смерті королеви Єлизавети II, викликав обурення британських політиків. Netflix врешті додав попередження про «художню драматизацію».
Файли Епштейна показали: проблема не зводиться до однієї людини — вона системна. Європейські монархії переживали війни та революції. Однак вони ніколи не зустрічалися з викликом абсолютної прозорості, коли кожен електронний лист може стати публічним. Чи зможуть вони адаптуватися — питання найближчих років.