У колі біохакінгу тільки й чути розмови про NAD+ – “молекулу молодості”, яка, як запевняють, подовжує життя та додає бадьорості. Чи справді відповідь на питання про нев’янучу вроду та довге життя знайдено?
“Чудова річ, я вживаю”, — пише мені приятелька в інстаграмі у відповідь на сторіз зі схемою метаболізму NAD+. У Штатах, де вона проживає, зараз значний стрибок попиту на все, що обіцяє стимулювати здатність організму виробляти власний NAD+, і велнес-індустрія миттєво вхопилася за можливість.
NAD+ (нікотинамідаденіндинуклеотид) — природна молекула, наявна в кожній клітині тіла. Вона допомагає клітині генерувати енергію, оновлюватися та нормально функціонувати, оскільки “живить” мітохондрії — так звані енергетичні станції клітини, — і тим самим підтримує ключові процеси, від яких залежать витривалість і темп старіння організму.
Енергійність тіла, чіткість думок, неймовірна продуктивність і, звичайно, молода шкіра: голлівудські селебріті, велнес-експерти, відомі візажисти та тікток-інфлюенсери говорять про всесильний NAD+ як про новітній засіб від старості. Знесилення та туман у голові після ковіду? — NAD+. Робочий марафон без можливості відпочинку та повноцінного відновлення? — NAD+. “Бажаю прожити до 100 років”? — NAD+. Інфузії з цією субстанцією пропонують в антиейдж-центрах і на фешенебельних курортах. Для тих, кому внутрішньовенна терапія недоступна або викликає побоювання, є БАДи.
Абревіатура NAD+ розшифровується як нікотинамід аденін нуклеотид — кофермент, присутній в усіх клітинах людського тіла. Без нього сотні життєво важливих процесів просто не відбудуться: зокрема, він бере участь в окислювально-відновних реакціях, регулюванні активності багатьох ферментів, репарації ДНК. Це найкраще рекламує речовину серед health-гіків як ту, що начебто позитивно впливає на всі аспекти здоров’я.
“Я вперше дізналася про NAD+ близько двадцяти років тому, коли команда одного з ізраїльських університетів оприлюднила дослідження про ймовірну можливість продовження життя при його застосуванні. На мишах усе спрацьовувало добре, а ось із людьми виявилося складніше, і зараз про NAD+ говорять скоріше біохакери, ніж серйозні вчені”, — зазначає дерматологиня, засновниця швейцарської марки догляду за шкірою Meder by Dr Meder Тійна Орасмяе-Медер. Ідея, за яку вхопилися ті, хто прагне довголіття, полягає в тому, що якщо зменшення рівня NAD+ пов’язане з процесами старіння, то його збільшення має відновлювати енергетичний обмін і ніби “скасовувати” старість.
Але в дійсності все не так просто. Науковці наголошують, що NAD+ погано проникає через мембрани клітин і має низьку біодоступність. Це дійсно проблема, тому в низці наукових публікацій досліджують вплив на живі організми прекурсорів NAD+ — субстанцій, які внаслідок метаболічних перетворень перетворюються на нього. Найчастіше такі експерименти проводять на гризунах, а даних щодо впливу на людей поки що вкрай мало. І що важливо — досліджень, які б підтверджували прямий причинно-наслідковий зв’язок між старінням і падінням рівня NAD+, досі недостатньо. Тійна Орасмяе-Медер додає, що жоден продукт у каскаді біохімічних реакцій не може бути “головним” або “єдиним” ключем до фізіологічних процесів.
Науковці та лікарі скептично ставляться до будь-яких методів застосування NAD+ — як у формі таблеток, так і інфузій. На питання, кому і коли варто його вживати, український генетик Олександр Коляда відповідає однозначно: нікому й ніколи. “Саплементи не мають доведеної результативності, — коментує він. — Чому люди це приймають? Мабуть, з надією знайти ліки від старості, яких на сьогодні ще не існує”.
Інфузії з NAD+ спричиняють ряд побічних ефектів — нудоту, важкість і тиск у грудній клітці, відчуття жару. Власним досвідом цих “спецефектів” ділиться у своєму подкасті The Joe Rogan Experience один із прихильників терапії, американський шоумен Джо Роґан, наголошуючи, що попри значний дискомфорт він продовжив експерименти.
Зростання популярності таблеток і інфузій з NAD+ дало поштовх ще одному тренду: цю речовину почали використовувати в догляді за шкірою. “Цей кофермент є центральним регулятором функціонування енергетичних станцій клітин шкіри та її антиоксидантної системи, — розповідає фізіологиня, кандидатка біологічних наук Ірина Капустяна. — Від його кількості значною мірою залежать стан епідермального бар’єра та швидкість оновлення епідермісу. Також NAD+ діє як потужний антиоксидантний агент і захищає шкіру від УФ-випромінювання. Від рівня метаболізму цієї речовини залежить швидкість клітинного старіння шкіри, а зменшення її кількості призводить до накопичення пошкоджень у ДНК та передчасного виснаження стовбурових клітин”.
Ірина підкреслює, що з віком шкіра також потерпає від нестачі NAD+: його рівень знижується на 10–50%, а з урахуванням чутливості цього коферменту до сонячних променів маємо суттєве зменшення пулу NAD+ з роками. І тут косметична індустрія пропонує декілька варіантів: засоби, у складі яких уже є NAD+, і ті, що стимулюють його синтез. Зовнішнє поповнення NAD+ за допомогою косметики може мати вплив на обмінні, синтетичні та захисні процеси в шкірі й навіть на відносне сповільнення клітинного старіння. Ключове слово тут — “може”, адже ефективність безпосереднього використання коферменту залишається спірною: його молекула нестійка, водорозчинна й має великий розмір, тому не здатна успішно пройти крізь роговий шар, досягти живих клітин і потрапити всередину них — саме туди, де вона необхідна.
Вихід — використання косметики з активними компонентами, які стимулюють синтез і роботу власного NAD+ у клітинах, тобто з прекурсорами. “На мій погляд, завжди краще використовувати ранні позаклітинні біоідентичні прекурсори, якщо потрібно збільшувати рівень певної речовини, яка синтезується в організмі, і дати шанс на відновлення всього метаболічного ланцюжка, — каже лікарка Медер. — Так ефект реалізується більш природно, м’яко й є більш тривалим”. Дослідження топічного ніацинаміду демонструють позитивні результати: відомо, як і куди він проникає, і підтверджено, що він перетворюється на NAD+, підвищуючи його рівень і, відповідно, збільшуючи кількість білків-сиртуїнів, які підтримують ДНК і уповільнюють процеси старіння. Важливо й те, що ефект зберігається щонайменше декілька місяців після припинення використання засобу.
“Ще одним таким активом є ресвератрол, який стимулює активність білків-сиртуїнів, залучених до метаболізму NAD+”, — додає Ірина Капустяна. Зі збільшенням інтересу до теми NAD+ з’являються й нові інгредієнти, здатні позитивно впливати на його синтез. Британська дерматологиня Саманта Бантінг називає одним із таких екстракт паростків соняшника: він впливає на активність ензиму NAMPT, що бере участь у відновленні NAD+. У дослідженнях також згадують нікотинамід рибозид — близький прекурсор NAD+ з меншим розміром молекули, який краще проникає в глибші шари шкіри.
Реклама.
Текст: Крістіна Обломська