Акторка Джессі Баклі 11 січня отримала відзнаку "Золотий Глобус" і, цілком ймовірно, здобуде “Оскар” вже в березні цього року. У стрічці “Гамнет” режисерки Хлої Чжао 36-річна ірландська знаменитість демонструє безкомпромісну, надзвичайно емоційну гру, яка приголомшила критиків та глядачів по всьому світу. Напередодні появи фільму в кінотеатрах пригадуємо сім акторських робіт, що найбільш виразно характеризують талант Баклі.
Реклама.
“Звір” (2017)
Просування у творчості Баклі настало у 27-річному віці. Напружений романтичний трилер Майкла Пірса оповідає історію двох ізгоїв (Баклі виступає в парі з Джонні Флінном), чиї долі перетинаються посеред вітряних, непростих пагорбів острова Джерсі. З надзвичайною ніжністю та інтелектом, а згодом — із шаленою силою та наполегливістю, Баклі показує увесь свій креативний потенціал. Ця роль принесла їй премію British Independent Film Awards як найбільш багатообіцяючій молодій актрисі.
“Дика троянда” (2018)
Роуз-Лінн — мати-одиначка двох дітей з Ґлазго, яка мріє втекти до Нешвілла й стати співачкою кантрі. Енергійна, смілива, з чудовим голосом і гіпнотичною самовпевненістю — героїня Баклі в музичній драмі Тома Гарпера і досі є однією з її найяскравіших робіт. Номінація на BAFTA і низка ще більш значних ролей стали передбачуваним продовженням цього тріумфу.
“Чорнобиль” (2019)
Жахлива реконструкція ядерної катастрофи у серіалі Крейґа Мейзіна зібрала вражаючий акторський склад — Джаред Гарріс, Стеллан Скарсґорд, Емілі Вотсон, — однак роль Баклі є не менш важливою. Вона грає дружину пожежника, смертельно ураженого випромінюванням. Звичайна людина, яка спочатку не усвідомлює, а потім із жахом осягає масштаб трагедії. Героїня стає поглядом і слухом глядача — і тією, за долю якої переймаєшся найбільше.
“Я думаю, як це закінчити” (2020)
Психологічний лабіринт Чарлі Кауфмана крутиться навколо таємничої героїні Баклі — подруги збентеженого персонажа Джессі Племонса, який везе її на знайомство зі своїми моторошно дивними батьками (Тоні Коллетт і Девід Тьюліс). Коли дійсність починає руйнуватися, саме її магічна гра перетворює психологічний експеримент на емоційний досвід.
“Фарґо” (2020)
У четвертому сезоні кримінальної антології Ноя Гоулі, події якого розгортаються у Канзас-сіті 1950-х, Баклі найбільше лякає саме своєю люб’язністю. Її героїня — приємна медсестра, яка труїть без жодного вагання, — доводить, що акторка з однаковою радістю може грати як звичайних домогосподарок, так і вишуканих лиходійок.
“Втрачена донька” (2021)
Саме ця роль принесла Баклі першу номінацію на “Оскар”. У режисерському дебюті Меґґі Джилленгол вона створює чутливий і до болю зрозумілий образ молодої мами, яка перебуває на межі виснаження. Невелика за тривалістю, проте значна за впливом роль остаточно розвіяла будь-які сумніви щодо масштабу її обдарування.
“Жінки говорять” (2022)
Поруч зі спокійною Руні Марою і запальною Клер Фой Баклі стає виразником незгоди у драмі Сари Поллі. Фільм розповідає про групу жінок і дівчат з віддаленої менонітської громади, які намагаються вирішити, як реагувати на серію жорстоких нападів з боку чоловіків. Найяскравіша сцена Баклі — момент, коли захисні бар’єри падають і правда нарешті виходить назовні, — є справжнім акторським шедевром.
За матеріалами vogue.co.uk