«Ми кажемо не "для окремих осіб", а про однакові перспективи та шану»
Фото: Надані брендом
Оновлено: 08 січня 2026
Інклюзія в українському дизайні та виробництві перестає бути окремою ініціативою — і поступово перетворюється на складову нової ділової культури. За останні роки виникло багато торгових марок, які не тільки беруть до уваги конкретні потреби людей з обмеженими можливостями, але й переосмислюють основні речі: меблі, начиння, одяг та інші звичайні предмети. Вони виготовляють товари, котрі зручні, надійні та загальнодоступні для різних споживачів.
Це поштовх, який твориться через споглядання, вивчення та справжній досвід тих, хто взаємодіє з людьми, для яких простір і предметність можуть бути проблемою. Але він також потребує підтримки, насамперед від великих компаній, котрі можуть посилювати інклюзивність засобами, компетентністю та особистим прикладом.
Саме тому до цієї ініціативи приєднався Райффайзен Банк, який систематично працює з тематикою інклюзії. Банк реалізує доступні послуги, адаптує свої філії для відвідувачів з різними потребами й підтримує проєкти, котрі допомагають українським брендам створювати інклюзивні товари та розвиватися в цьому напрямі. Це співпраця, яка одночасно підсилює підприємництво та змінює світогляд до інклюзивності в Україні.
За сприяння Райффайзен Банку ELLE підготував серію бесід з українськими марками, які працюють у сфері інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу та текстилю. Сьогоднішній герой — JULIYA KROS, український бренд усвідомленої інтелектуальної моди без обмежень, який більше 12 років розвиває принципи інклюзивності, безбар’єрності та трансформаційного дизайну. Колектив бренду переосмислює роль одягу в буденному житті, створюючи універсальні та ергономічні рішення. Про філософію бренду, складнощі інклюзивного дизайну та погляд на майбутнє моди розповіли власниці JULIYA KROS — Перекрьостова Юлія та Філь Олена.
Як зародилася ідея створити інклюзивний продукт? З якого особистого чи професійного досвіду вона виросла?
Ідея зародилася в той момент, коли ми, власники бренду JULIYA KROS, зрозуміли, що корпоративна суспільна відповідальність fashion-бізнесу є нашим стратегічним першочерговим завданням. Вже 12 років бренд розвиває усвідомлену інтелектуальну моду без обмежень, спрямовану на покращення якості повсякденного життя сучасних людей. Йдеться про мінімізацію гардероба завдяки високій якості, багатофункціональності та можливості трансформації одягу.
Окремим напрямом стратегії бренду є інклюзивність і безбар’єрність. Більшість чоловічих і жіночих моделей вже пристосовані для людей, які користуються протезами, пересуваються на візках або мають вади зору. Співпрацюючи з людьми з різними фізичними особливостями, ми бачили, наскільки непростою для них може бути взаємодія зі звичайним одягом. Саме тому наші дизайнерські рішення природно націлені на те, щоб дарувати свободу кожному — у професійній діяльності, мандрівках, відпочинку та під час особливих випадків.
Які головні потреби людей з інвалідністю ви враховували під час розробки вашого продукту?
Ми вивчали реальні обставини життя людей, котрі стикаються з перешкодами в одязі. Для нас основними стали можливості людини самостійно одягатися ще вдома, зручно добиратися на роботу, обслуговувати протези або, користуючись візком, гідно почуватися на робочому місці, а також:
- легкість і швидкість одягання;
- конструкції, які не вимагають дрібних дій;
- комфорт у сидячому положенні;
- ніжні якісні матеріали без загрози натирання;
- можливість зміни під конкретні завдання дня.
Ми створюємо одяг, який не «пристосовує», а приймає людину такою, якою вона є.
З якими проблемами ви стикнулися під час розробки інклюзивних технологій — від виробництва й до комунікації?
Найбільшою проблемою стала відмова від звичних модних алгоритмів і стереотипів: інклюзивність — це не нішевість, а новий еталон. Саме тому бренд JULIYA KROS спілкується через подіум, одяг і соціально відповідальні дії, впливаючи на формування безбар’єрного суспільства та транслюючи чіткі меседжі.
Ми доносимо реалії сучасності через вихід на подіум людей з інвалідністю, а також розвиваємо безбар’єрність компанії-роботодавця, формуючи культуру турботи бізнесу про працівників з інвалідністю через адаптивний одяг. Цю культуру на подіумі представляють саме працівники компаній, котрі забезпечують своїх співробітників адаптивним одягом, інтегруючи його до корпоративного соціального пакета.
У виробництві ми переосмислили крій, навчили команду новим підходам і знайшли матеріали, які працюють для різних положень тіла. Загалом для нас надзвичайно важливо уникати наративу жалю: ми говоримо не «для окремих людей», а про рівноправні можливості та повагу.
Що, на вашу думку, повинно змінитися в індустрії, щоб інклюзивні продукти стали більш доступними?
Українські бренди мають розвиватися за будь-яких обставин, одночасно зберігаючи сенс і соціальну місію. Війна посилила відповідальність власників бізнесу — через персональні бренди та дії своїх компаній — за те, щоб проголошені місія та цінності відповідали реальним вчинкам у публічному просторі, адже за брендами стоять конкретні особи власників.
Також необхідні інвестиції у дослідження, технологічні виробництва, співпрацю з експертами у сфері інклюзивності й етичні стандарти. Це не про віяння моди. Це про відповідальність.
Як, на вашу думку, зміниться індустрія в наступні роки, якщо інклюзивність стане основною вимогою, а не лише додатковою можливістю?
Ми розвиваємо нову моду — усвідомлену, чесну, функціональну та універсальну.
Дизайн стане глибшим: одяг працюватиме на людину, а не буде тільки зовнішньою прикрасою чи суто утилітарним рішенням. Трансформації, ергономіка та гнучкі конструкції стануть звичайною практикою. І найголовніше — мода почне об’єднувати.
Як, на вашу думку, соціально відповідальні бізнеси — зокрема, Райффайзен Банк, який підтримує цей проєкт, — можуть впливати на розвиток інклюзивності на ринку та допомагати таким брендам масштабуватися?
Потужні бренди та банки здатні масштабувати суспільні зміни та створювати змістовні колаборації. Наша спільна роль — робити інклюзивність видимою та інституційною. У колаборації з Райффайзен Банком ми вже реалізували перший в Україні ринковий кейс — культуру безбар’єрності та піклування про працівників з інвалідністю, зокрема ветеранів, через адаптивний одяг для професійної діяльності. Це формує приклад для інших бізнесів, котрі професійно сприяють соціалізації людей з інвалідністю.
Також банки можуть:
- фінансово підтримувати дизайнерів у розробці високотехнологічних рішень;
- створювати тестові платформи для інновацій;
- формувати запит на етичні продукти;
- впливати на культуру свідомого споживання.
Коли бізнес такого рівня стає партнером, інклюзивність перестає бути маргінальною темою — вона стає частиною економіки.
Яку роль якісне фінансування та партнерство з банком відіграють у розвитку малого бізнесу сьогодні — особливо в час, коли українські компанії активно відновлюються й виходять на нові рівні?
Для українського бренду одягу, який зараз є представником малого бізнесу, це основа. Ми живемо в епоху, коли українські компанії відновлюються та водночас дивляться за межі держави. Без якісного фінансового інструменту та партнера, який розуміє специфіку креативної індустрії, такий ривок неможливий.
Фінансування відкриває можливість інвестувати в інновації, розширювати виробництво та сміливо представляти Україну на світовій модній карті.
Наскільки важливою є підтримка від таких великих гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні нових інклюзивних технологій у власні продукти?
Це ключовий елемент. Великі компанії не просто впроваджують технології — вони задають настрій ринку. Їхня підтримка:
- прискорює впровадження нових рішень;
- узаконює інклюзивність як стратегічний напрям;
- допомагає бізнесам масштабуватися;
- створює широку аудиторію для тестування та розвитку.
Коли великий гравець інвестує в інклюзію, це стає сигналом для всієї індустрії: майбутнє вже тут. Кожен з нас змінює себе та світ навколо на краще.
Переглянути цей допис в Instagram
Допис, поширений JULIYA KROS (@juliyakros_official)
Про передумови співпраці з брендом JULIYA KROS, роботу над адаптивним одягом для ветеранів і стратегічну роль інклюзивних рішень також розповіла заступниця голови правління Райффайзен Банку Оксана Шевченко. Відповідаючи за операційну діяльність банку, вона робить інклюзію частиною щоденної реальності — у просторі відділень, сервісних рішеннях і підходах до роботи з клієнтами.
Як виникла ідея спільного проєкту з брендом? Яким був початковий запит і які потреби ви хотіли закрити?
Райффайзен Банк вже багато років підтримує українських дизайнерів і допомагає обдарованим митцям реалізовувати свій творчий потенціал. Після початку повномасштабної війни ми побачили, що суспільний запит суттєво трансформувався: з’явилася значно більша потреба в адаптивному одязі.
Разом із командою Juliya Kros ми пройшли всі етапи створення одягу для людей з ампутаціями — від вивчення їхніх потреб і щоденних звичок та дослідження анатомічних і функціональних особливостей до пошиття й індивідуальної адаптації моделей для кожної конкретної людини.
Співпрацюючи з ветеранами, ми ще глибше зрозуміли, що зручність одягу набуває зовсім нового значення. Тому і дизайн, і фурнітура повинні враховувати фізіологічні особливості кожної людини.
Від однієї людини, котра зазнала фізичних травм, я почула дуже важливу фразу: «Життя ветерана, як і будь-якої людини, складається не лише з буднів, а й із знаменних днів, коли хочеться виглядати по-особливому. І для відчуття комфорту та власної гідності важливо мати не лише повсякденний одяг, а й адаптивні речі для урочистих подій».
На мою думку, саме це і є справжня інклюзія: коли створюються рівні можливості та цінується неповторність кожної особистості.
Чому для банку важливо інвестувати в інклюзивні рішення, зокрема в проєкти, спрямовані на підтримку ветеранів? Як такі ініціативи вписуються у вашу довгострокову стратегію?
Наш досвід засвідчив, що для ветеранів важлива не лише доступність одягу, котрий відповідає їхнім фізіологічним потребам, а й формування простору рівних можливостей та атмосфери поваги й гідності.
Українська модна індустрія демонструє вражаючу здатність пристосовуватися та наголошує на важливості створення речей, що враховують унікальні потреби кожної людини. Ми разом з партнерами переконані, що розбудова інклюзивного середовища — це невід’ємна відповідальність будь-якого сучасного і свідомого бізнесу.
Від початку повномасштабної війни Райффайзен Банк інвестував понад 130 млн грн у розвиток безбар’єрності й продовжує системно адаптовувати власну інфраструктуру відділення, банкомати та Інформаційний центр. Ми також працюємо над тим, щоб банківські сервіси та мобільні застосунки ставали ще доступнішими й зручнішими для людей з різними потребами.
Ми в банку переконані: кожна людина має значення, і в складні часи підтримка стає особливо цінною. Саме тому інвестування в інклюзивні рішення, зокрема в програми для ветеранів, для нас не просто соціальний проєкт — це частина нашої ціннісної основи.
Ми розуміємо, що повернення до мирного життя — це складний процес, який потребує не лише фінансової допомоги, а й безбар’єрних рішень, доступних послуг та емпатичного підходу.
Проєкти, спрямовані на підтримку ветеранів, дають нам можливість робити внесок у створення суспільства, де люди з різним досвідом і різними потребами мають рівний доступ до перспектив. Це повністю відповідає нашій довгостроковій стратегії — будувати банк, який є відкритим, інклюзивним та орієнтованим на людину.
Ми переконані, що у довгостроковій перспективі такі проєкти допоможуть нашій компанії не лише підвищувати якість сервісу, а й створювати банк, який зростає разом із суспільством і відповідає на його реальні потреби. Ми віримо, що інклюзивність — це не віяння моди, а фундамент для сталого розвитку та довіри.
