Про виважений підхід до краси та актуальні стандарти в роботі з обличчям розповідають фахівці: лікар-косметолог Тетяна Логвінова та пластичний хірург Євген Логвінов
Реклама.
Текст: Поліна Горська
З лікаркою-косметологинею Тетяною Логвіновою та пластичним хірургом, очільником відділення пластичної хірургії MedilandProfi Євгеном Логвіновим ми зустрічаємося в ательє скульптора Валентина Зноби. Простір наповнений знаряддями праці та статуями в різних фазах створення. Ця атмосфера вдало підходить до бесіди про естетику, в якій важлива не тільки техніка, а й ставлення до людини.
Вони – пара в особистому житті та дует у професії. "Я багато чого перейняла у Євгена, – говорить Тетяна. – Поваги до тканин, бачення, розуміння, коли ін’єкції можуть допомогти, а коли необхідний скальпель". Євген, своєю чергою, оцінив силу підготовки шкіри, мініінвазивних методів, щадних корекцій тощо. "Наші фахи збагачують один одного, – каже Євген. – Ми не змагаємось, а творимо разом".
Тетяна пригадує, що її зацікавленість обличчями зародилася ще в дитинстві — вона приділяла увагу деталям, яких інші не помічали. "Я могла годинами спостерігати за обличчями людей у транспорті, розрізняти маленькі подробиці – ямочку на щоці, поставу, лінію підборіддя, – розповідає Тетяна. – Тоді краса уявлялася чимось зовнішнім". Сьогодні її погляд змінився: “Краса – це коли зовнішнє не конфліктує з внутрішнім, а підсилює його. Гармонія – у внутрішньому сприйнятті себе, злагоді, впевненості. Це мало пов’язано з ідеальною симетрією; радше, з неповторністю кожної людини”.
Про погляд лікарів
"Чим робота пластичного хірурга різниться від роботи скульптора?", – запитую я Євгена. – "У ній є щось подібне, – відповідає лікар. – І ми, й митці прагнемо гармонії, шукаємо правильні пропорції та лінії, що працюють. Але й різниця – значна: скульптура передбачає надання матеріалу форми; людське тіло – це живий організм, який реагує на будь-яке втручання". Євген пояснює, що пластичний хірург завжди повинен прагнути чіткого, обережного, передбачуваного результату – все з повагою до тіла людини.
Про класичні пропорції
У часи, коли соцмережі певною мірою формують уявлення про ідеальні обличчя, лікарі вважають, що брати за основу стандарти і шаблони невірно. “Я не працюю за шаблонами, – зазначає Тетяна. – У кожного обличчя – своя архітектура. Моє завдання – підкреслити переваги та зберегти природність”.
Євген додає, що канон – це не кінцева ціль, а лише один з інструментів роботи лікаря естетичної медицини. "Ми орієнтуємося на людину, її вдачу та спосіб життя. У пріоритеті завжди – індивідуальність”.
Про якість шкіри та роль нутрієнтів
Обидва лікаря акцентують: внутрішній ресурс організму – це основа, базис роботи над зовнішністю. "Люди часто вважають, що косметологія – це виключно ін’єкції та процедури, – відмічає Тетяна. – Але насправді гарна шкіра починається не з уколів, а з того, наскільки тканини зволожені, “живі”, здатні до регенерації. Коли організму не вистачає мікроелементів чи антиоксидантів, жодні маніпуляції не дадуть того блиску, який всі шукають".
Саме тому я завжди наголошую пацієнтам: зовнішній догляд має йти пліч-о-пліч з внутрішньою підтримкою. Серед тих рішень, які показують себе найкраще, – Orthomol Beauty. У його складі – вітаміни C та E, гіалуронова кислота, гідролізат колагену, коензим Q10, селен, цинк. Це той основний набір, який необхідний шкірі, щоб не просто мати гарний вигляд після процедури, а зберігати результат місяцями".
Євген додає, що й для хірурга якість тканин – ключовий фактор, адже м’які, еластичні, добре зволожені структури загоюються по-іншому. "Ми з Тетяною часто працюємо разом, і я бачу різницю: пацієнти, які отримують внутрішню підтримку, відновлюються швидше, рубцювання відбувається делікатніше, а результат у підсумку – чистіший та тонший".
Про межу досконалості
"Часто нам доводиться зупиняти пацієнтів, – говорить Тетяна. – Є межа, за якою природність закінчується. І коли я бачу, що ще одне втручання — зайве, я кажу: “Досить”. Це теж частина професії. Адже часом найкращий спосіб допомогти не робити нічого".
Євген додає: "Ми не збільшуємо кількість процедур, тому що дбаємо про їхнє відновлення. Головне – не прагнення наступних змін, а утримання результату".
Про внутрішнє і зовнішнє
Обидва лікарі стверджують: внутрішній стан змінюється слідом за зовнішнім. "Людина ніби починає інакше рухатись, інакше говорити. Навіть постава стає більш впевненою. Жінки починають дозволяти собі більше – у роботі, у відносинах, творчості. Для мене все це свідчить про те, що зовнішня краса відкриває внутрішню свободу людини".
Тетяна згадує один з випадків, коли до неї прийшла пацієнтка з постакне. "Вона уникала фото, зустрічей, камер. Ми працювали над шкірою кілька місяців. Її обличчя "розкривалося" поволі, як полотно, яке роками було в тіні. Коли вона вперше прийшла без тонального крему, я зрозуміла, що ми перемогли". Згодом пацієнтка Тетяни почала вести соцмережі, виступати на конференціях, змінила роботу і навіть її погляд змінився. "Отже, історія змін – не тільки про шкіру та зовнішність, а про внутрішні перетворення".
Про нову естетику
Євген стверджує, що зараз спостерігається відхід від "перероблених" облич. "Люди хочуть природної міміки, чистої шкіри, легкості. Ми створюємо нову естетику, яка підкреслює характер, внутрішню силу та індивідуальність". "Мені здається, українська краса стає чеснішою", – додає Тетяна.