BaalShamin до і після бомбардування. Credit: Hasan Ali 2007, Mohammed Fares 2025
Стародавнє місто Пальміра, одна з найвідоміших визначних пам’яток Сирії, пережило масштабні руйнування під час недавніх подій.
Історичні споруди, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ще 1980 року, серйозно постраждали під час війни. Після звільнення Сирії від режиму Асада 8 грудня міжнародна команда фахівців провела польове дослідження, щоб оцінити стан археологічних пам’яток і прилеглих житлових кварталів, порівнявши їх із рівнем збереження до 2011 року. Звіт був складений ініціативою Palmyrene Voices від НУО Heritage for Peace спільно з барселонським Інститутом Міли і Фонтаналса (Milà i Fontanals Institution) Іспанської Національної Дослідницької Ради (CSIC).
Більше інформації: Звіт: palmyrenevoices.org/the-realit … of-the-assad-regime/
Мета дослідження
Як розповідає археолог Ісбер Сабріне, один із координаторів проєкту і науковий співробітник IMF-CSIC, основне завдання звіту – привернути увагу як місцевого населення, так і світової громадськості до масштабних загроз, що нависли над культурною спадщиною Пальміри. У написанні документа брали участь понад 15 спостерігачів: жителі міста, археологи та біженці, які нещодавно повернулися на батьківщину.
Масштаби руйнувань
За даними звіту, близько 80% міської забудови або знищено, або стоїть на межі колапсу. Цивільна інфраструктура майже не функціонує: проблеми з електроенергією, водопостачанням, зв’язком і медичним обслуговуванням повсюдні. Із приблизно 100 000 довоєнних жителів Пальміри сьогодні повернулися лише близько 10 000. Місто буквально всіяне вибухонебезпечними предметами й уламками озброєння.
Окремо дослідники виділяють Ефку (Efqa Oasis), що займає близько 400 гектарів. У 2020 році, внаслідок дій сил режиму, оазис було майже повністю спалено. Частина збережених насаджень страждає від відсутності води, а власники садів намагаються врятувати залишки пальм і оливкових дерев.
Культурна спадщина під загрозою
У поле уваги авторів звіту потрапили 12 ключових історичних об’єктів. Серед них – тетрапіон (Tetrapylon), римський театр (обидва II століття), табір Діоклетіана (III століття), середньовічна цитадель Калаат-ібн-Маан (XIII століття), “Долина гробниць” (I століття) та Археологічний музей Пальміри.
- Тетрапіон: чотири кутові групи колон практично зрівнялися із землею після вибухів, сліди систематичної нумерації каменів відсутні.
- Храм Баалшаміна: храму близько 2200 років, але зараз це лише купа уламків.
- Римський театр: фасад повалений унаслідок авіаударів, виявлено сліди незаконних розкопок.
- Археологічний музей: багато статуй і похоронних стел знищено, саму будівлю пошкоджено авіаударами. Експонати охороняються лише групою волонтерів і співробітниками Управління старожитностей за фактичної відсутності фінансування.
Перспективи відновлення
Автори підкреслюють, що забезпечення повернення жителів і відновлення міської інфраструктури – ключовий крок для подальшого захисту та реставрації культурних пам’яток. Сьогодні Пальміра балансує на межі безлюдного існування: житло і системи забезпечення життєдіяльності – в жалюгідному стані, а без економічної опори складно залучати фахівців-археологів та інші кадри, необхідні для консервації пам’яток.
У підсумковій частині документа наголошується на необхідності спільних зусиль міжнародної спільноти та місцевих структур. Потрібна термінова стратегія реабілітації та реконструкції Пальміри, що рівною мірою охоплює стародавню частину міста, його оазис і житлові квартали. Такий підхід дасть змогу повернути людям можливість жити, працювати й одночасно оберігати безцінну історичну спадщину, цінну для всієї світової культури.