Якщо ненависть пригнічувати, наслідки можуть бути плачевними, особливо для дитячої психіки.
Звідки виникає ненависть? Два основних джерела. Перше – її викликає внутрішній захисний механізм, який називають проективною ідентифікацією. Другий – ненависть проявляється у відповідь на приниження гідності, передає Ukr.Media.
Як не парадоксально, проективна ідентифікація змушує людей знецінювати і принижувати інших – тобто утворюється замкнутий цикл. Щоб розірвати ланцюжок ненависті, необхідно зрозуміти, що відбувається при проективній ідентифікації та як відчувається приниження.
Проективна ідентифікація – це несвідомі спроби психологічного захисту, властиві людині з надзвичайно вразливим его. Однак слабкі місця прикриті багатошаровою бронею: нарцисизм, манія величі, проектування своїх фантазій на інших. Така людина ховається за бравадою і приймає різні образи, як Чарівник країни Оз, – тільки щоб ніхто не побачив її справжнє обличчя.
Вона не здатна визнавати свої недоліки і тому переносить власні негативні якості на оточуючих, як би виправдовуючи бажання звинувачувати, домінувати, контролювати, карати і ображати. Іншими словами, він забезпечує свою безпеку, змушуючи інших почувати себе неповноцінними.
Є чотири кроки до завершення циклу ненависті:
Як правильно реагувати на ненависть дитини?
- «Ти засмучений. У тебе є на це повне право. Але і в мене є таке ж право. Не треба грюкати дверима».
- «Ти злишся. Я все розумію, але кидатися рюкзаком ні до чого. Будь ласка, підніми».
- «Ти ображений. Мені теж було б прикро. Співчуваю, але в школу треба йти».
- «Важкувато спокійно дивитися, як комусь вдається те, чого ти ще не вмієш. Це дуже неприємно. У твоєму віці у мене були ті ж відчуття, але дутися необов'язково. Спробуй ще раз».
Джерело: ukr.media