Нова рубрика ELLE.UA
За понад півтора року повномасштабної війни багатьом з нас довелося приміряти нові ролі та змінити свої звичні будні. Як сьогодні проходять дні волонтерів, надзвичайників, військових психологів? Як влаштовані найвідоміші благодійні місії? Як працюють керівники благодійних фондів? Відповідь на ці запитання — у новій рубриці ELLE.UA, в якій герої нашого часу показуватимуть свої будні від першої особи.
Першими героями стала команда «Медичного десанту» — проєкту благодійного фонду «КОЛО», який з 3 жовтня 2022 року, коли стартувала перша місія, надає медичну допомогу мешканцям деокупованих, віддалених і малозаселених територій України. До складу десанту входять лікарі (офтальмолог, кардіолог, він же сімейний лікар і широкої спеціалізації, гінеколог, ЛОР, психіатр, травматолог), інтерни, які їм допомагають, та адмінгрупа. Також перед стартом поїздки команда накопичує певну кількість ліків, які надає пацієнтам безплатно.
На початку жовтня цього року стартувала чергова місія «Медичного десанту» на деокуповану територію Херсонщини. Як проходить місія, як влаштований побут команди, як виглядають приймання пацієнтів та хто завідує власною аптекою «Медичного десанту»? ELLE.UA приєдналися до місії віртуально завдяки репортажу волонтерки благодійного фонду «КОЛО» Аліни Будньової.
День виїзду. Зранку зустрічаємось в київському офісі на «кораблику» та вантажимось у 2 автівки: наш основний бус, що на фото, куди сідає частина команди та поміщається 90% ліків, медичне/технічне обладнання, продуктів, гуманітарка та особисті речі.
Також маємо маленьку «швидку», що розрахована на 5 людей та водія, яку між собою називаємо «патібас» або «спатібас» — в залежності від настрою — там відкидаються спинки, і це рятує наші спини на сотнях кілометрів доріг та бездоріжжя.
Перша ночівля в школі одного з сіл в Херсонській області. Вся вода привізна: тому тільки експрес-душ (можливо, в тазику), а вже після — готуємо їжу «під ліхтариками» на фоні типового тут світломаскування. Місцева гостинність та щирість нівелюють будь-які труднощі. Все-таки у воєнні часи живемо.
Перше село у Херсонській області, де ведемо прийом 2 дні. Типові етапи підготовки та наведення «марафету» у кабінетах лікарів. Попри те, що кожного разу місцеві медпрацівники, до яких ми їдемо, отримують заздалегідь від нашої медичної координаторки Світлани Шатіліної презентацію зі всіма рекомендаціями до підготовки кабінетів нашим лікарям — на жаль, не завжди це працює. Тому нашвидкуруч все робимо самостійно, наскільки це можливо, щоб візит до лікаря був комфортним як для пацієнтів, так і для наших лікарів.
Загалом це постійна історія. Щось прибрати, переставити, додати, перенести… і не забути обовʼязково зібрати всі квіти та вазони по амбулаторії для кабінету «психологічної допомоги», в якому приймають психіатри. Намагаємося створити атмосферу «безпеки та спокою», навіть в таких важливих дрібницях.
Моменти прийому. Цього разу їхали в такому складі: сімейний лікар, кардіолог, гінеколог, психіатр, офтальмолог(всі вони приймають разом з інтернами), а також інтерн-ЛОР та інтерн-невролог з окремими самостійними прийомами. Пацієнти різні, але всі однаково потребують допомоги. На жаль, інколи місцеве медичне керівництво різного рівня намагається знецінити нашу роботу, запевняючи, що у них «все добре, багато хто так приїжджає, та всього достатньо», але реальність інша. Тому і їздимо ми заради саме цих пацієнтів. Комусь допомагаємо зі встановленням діагнозу, комусь маємо можливість видати ліки або навіть окуляри, комусь просто даємо можливість «виговоритись» в правильному кабінеті про те наболіле, що було і що відбувається далі. Часом це справді жахливі історії…
Наші реєстратура та аптека. Реєстратура є важливою частиною прийому. Туди пацієнт приходить у першу чергу, щоб отримати «талончик» на конкретний час до конкретного лікаря. Ще до нашого приїзду місцеві медики роблять попередній запис пацієнтів, яким, як вони вважають, найбільше потрібна наша допомога. Протягом дня наша координаторка Світлана телефонує людям, які запізнюються, щоб дізнатись, чи чекати їх. Якщо пощастить, в цьому допомагає місцева медсестра. Якщо у пацієнта змінилися плани, беремо когось з «резерву», хто сидить і чекає з самого ранку на «віконечко» до бажаного лікаря. Таким чином запис виходить повний і місця «не згорають».
На жаль, як би не хотілось прийняти всіх, це все ж таки неможливо. Ні технічно по часу (зважаючи як мінімум на комендантську годину), ні фізично, враховуючи, що чим більше консультацій надасть лікар, тим менш якісними будуть останні з них. Тому в середньому лікарі приймають 25-30 пацієнтів на день. Приділяючи по 20 хвилин (знову ж таки в середньому) кожному пацієнту. Технічно це можливо лише завдяки тому, що лікар працює з інтерном, з яким може розділити навантаження. Але, звісно, бувають і рекорди. Зазвичай рекордсменом є офтальмологічний прийом, але цього разу люди здивували своїм свідомим бажанням відвідати саме лікарів-психіатрів. Тому в один з днів кількість прийомів досягла 37. Прийом триває приблизно з 9-10 ранку до 19-20 вечора.
Аптека з Володимиром Нечипоруком на посаді лікаря-обіймолога (як його вже назвали з часом). Після кожного прийому лікарі відправляють пацієнтів до аптеки, в якій вже видаються медикаменти з призначень. Знову ж таки, мати весь арсенал препаратів та возити його з собою не є можливим. Тому ми замовляємо найбільш актуальні ліки, які підійдуть багатьом. Маємо вже небагато-немало, але близько 200 найменувань препаратів, які можемо видавати. Ліки, до речі, в більшості надає нам Тата Кеплер від фонду «Відчуй». У випадку, якщо запит не закривається повністю, докуповуємо залишок вже самостійно від нашого БФ «Коло».
В останній день лікарського прийому виїжджаємо до Кривого Рогу для ночівлі, щоб у притомному стані та вигляді доїхати додому. По виїзду загалом: прийом триває 5 днів + 2 дні окремо дорога. Зазвичай це 5 різних сіл, інколи в одному селі можемо затриматись на 2 дні. Наприклад, цього разу були 2 дні в одному селі та по одному дню ще у трьох. Місця для ночівлі різні: школи, лікарні, безпосередньо амбулаторії, в яких приймаємо. А інколи нас селять до місцевих. Це, напевно, наші найулюбленіші дні. Прийом завжди неймовірно теплий, люди намагаються надати всі можливі умови для комфортного відпочинку. А ще можна потеревенити про життя та перемогу перед сном та почути більше про їхню незламність у часи окупації.
