Жінки, які висвітлювали події світових конфліктів
Під час війни жінки посідають важливе місце і в тилу, і на лінії фронту. Серед них — і військові кореспондентки, які вирішили висвітлювати події в гарячих точках різних куточків світу упродовж XX і XXI століть. Зокрема, вони першими засвідчували події Другої світової війни та детально документували історії російсько-української війни з 2014 року.
У День журналіста ми розповідаємо про визначних військових кореспонденток.
Марта Ґеллгорн
Одна з найвизначніших військових кореспонденток XX століття Марта Ґеллгорн за 60-річну кар’єру писала практично про кожен великий світовий конфлікт. Журналістка стежила за ходом громадянської війни в Іспанії, описувала війну у В’єтнамі, Шестиденну війну на Близькому Сході та громадянські війни в Центральній Америці. У 1940 році Марта Ґеллгорн вийшла заміж за Ернеста Гемінґвея, проте подружжя розлучилося — зокрема, через ультиматум письменника під час Другої світової війни: «Або ти кореспондент на цій війні, або жінка в моєму ліжку…» У 81 рік журналістка ще встигла приїхати до Панами, щоб написати про вторгнення військ США.
Клер Голлінгворт
Клер Голлінгворт першою повідомила про початок Другої світової війни. У 1939 році кореспондентка The Daily Telegraph написала про німецькі війська, сконцентровані на кордоні з Польщею. Заголовок у газеті звучав так: «1000 танків стоять біля польського кордону. Десять дивізій повідомили, що готові до швидкої атаки». У повоєнний час Клер Голлінгворт продовжила працювати в гарячих точках планети, відвідавши Палестину, Китай, Іран, Ірак та В’єтнам. Своє прощальне інтерв’ю журналістці дав останній шах Ірану Мохаммед Реза Пехлеві, який назвав жінку «єдиною людиною, з якою йому хотілося б поговорити».
Марґеріт Гіґґінс
Щоб стати військовою кореспонденткою, Марґеріт Гіґґінс переконала керівництво New York Herald Tribune відправити її до Європи в 1944 році. Журналістка дислокувалася в Лондоні та Парижі, а опісля засвідчила визволення концентраційного табору Дахау. Пізніше вона писала про Нюрнберзький процес і блокаду Берліну. Марґеріт Гіґґінс стала першою жінкою-лавреаткою Пулітцерівської премії за міжнародний репортаж, адже висвітлювала події Корейської війни. Журналістка також розповідала про В’єтнамську війну.
Маргарет Бурк-Вайт
Американська фотографка Маргарет Бурк-Вайт стала єдиною іноземною військовою кореспонденткою, яка засвідчила події 1941 року, коли Німеччина порушила пакт про ненапад. Згодом журналістка супроводжувала американські війська в Північній Африці, а потім — в Італії та Німеччині. У 1945 році Маргарет Бурк-Вайт відвідала концентраційний табір Бухенвальд. Також кореспондентка висвітлювала конфлікт між Індією і Пакистаном.
Євгенія Подобна
З 2015 року Євгенія Подобна працює як військова кореспондентка, тому ще до повномасштабного російського вторгнення вона об’їхала майже всю лінію фронту від Станиці Луганської до Маріуполя. У 2020 році журналістка стала лауреаткою Шевченківської премії за роботу «Дівчата зрізають коси» — книжку про 25 жінок-військових, які брали участь в АТО у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 роках як стрілки, кулеметниці, медики, мінометниці, снайперки тощо. Розповіді героїнь містять інформацію про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, звільнення українських міст та сіл від окупантів, а також спогади про побратимів, місцевих мешканців та воєнний побут. Євгенія Подобна згадала і про становище жінки в українському війську в різні періоди війни. Нещодавно вийшла нова книжка кореспондентки — «Її війна. 25 історій про сміливість, силу і любов».