Вінницькому краєзнавчому музею передали стародрук 1758 року Фото 15.04.2025 19:45 Укрінформ Міністерство культури та стратегічних комунікацій передало Вінницькому обласному краєзнавчому музею стародрук «Октоїх» 1758 року, втрачений під час Другої світової війни.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.
Вінницькому краєзнавчому музею передали стародрук «Октоїх» 1758 року / Фото: МКСК
МКСК отримало унікальне видання завдяки Службі зовнішньої розвідки України.
Книгу вивезли до Німеччини під час Другої світової війни. Згодом стародрук потрапив до приватної колекції на території Автономної Республіки Крим.
Нещодавно, перебуваючи в Європейському Союзі, власник надав цифрові копії відбитків штампів книги для експертизи. Дослідження підтвердило наявність оригінальних овального та квадратного штампів Вінницького музею.
Водночас на книзі відсутній відбиток перевірки НКВС 1947 та 1952 років, обов’язковий для всіх музейних об’єктів. Це підтверджує втрату стародруку саме в роки війни.
Заступник міністра культури Сергій Бєляєв зауважив, що стародрук уніатської доби дає унікальні можливості для науковців, адже він містить не лише тексти, а й маркери історичного часу, які можна простежити через стиль, мову, шрифт та орнаменти.
Він також підкреслив, що повернення культурних цінностей відбувається завдяки співпраці зі Службою зовнішньої розвідки, Офісом Генерального прокурора, Міністерством закордонних справ та іншими державними органами України та правоохоронними органами міжнародних партнерів.
Як зауважили у МКСК, назва «Октоїх» або «Осмогласник» походить із грецької мови й означає «восьмигласник».
Це богослужбова книга, в якій на кожну неділю подається вісім варіантів церковних співів і молитов, серед яких не лише короткі пісні, але й цілі поеми на честь Богородиці, апостолів та інших святих.
Видання було надруковане старослов’янською мовою у друкарні Почаївської Свято-Успенської лаври.
У книзі аркушів, 380 аркушів, вона виконана у дві колонки із використанням червоного та чорного чорнила. Її прикрашають десять гравюр, створених майстром Йосифом Гочемським, численні заставки, ілюстрації та мистецько оформлені ініціали.
Палітурка книги прикрашена тисненням із зображенням Божої Матері з немовлям. Передню частину обкладинки оздоблено рослинним орнаментом, а зворотну – геометричним.
Історія почаївського книгодрукування бере свій початок ще у 1616 році, коли до містечка прибула мандрівна друкарня Кирила Ставронецького.
Першою виданою книгою стало «Зеркало Богослов’я». У 1732 році завдяки зусиллям архимандрита Феодосія Лубенецького-Рудницького Почаївський монастир отримав привілей короля Августа ІІ на відновлення друкарської справи, що юридично вважається датою заснування постійної друкарні.
Як повідомляв Укрінформ, правоохоронці передали Національному музею історії України три унікальні артефакти V–VII століть, що могли бути продані через інтернет-майданчик.
Фото: mcsc.gov.ua
Церква Історія Музей Вінниця Почаївська Лавра МКСК Стародрук
Источник: www.ukrinform.ua