Мода одержима гендером і постійно переосмислює його ознаки та кордони. Швидкість змін зростає та впливає на те, який вигляд мають люди на подіумах та на вулицях. В ювелірному світі є чимало прикладів, як уявлення про жіноче та чоловіче змінюється. Чоловіки в брошках та діамантах з'являються на червоних доріжках кінофестивалів, а бізнес годинників для жінок переживає бум на складну механіку. Як зміни в ставленні до гендеру впливають на стиль в ювелірному світі, розмовляємо з Тетяною Лісовою, засновницею компанії ITISI, офіційного представника італійських і французьких ювелірних брендів Crivelli, Djula й RF, та онлайн-платформи сучасних демократичних прикрас onlygoodjewls.
Тетяна Лісова
Таня Соловей: Під час нашої розмови про увагу до тіла в світі моди та ювелірних прикрас ми почали говорити про те, як культура толерантності призвела до того, що гендерні кліше змінюються. Що є для вас найважливішою ознакою цих змін?
Тетяна Лісова: Уявлення про маскулінність, безумовно, є головним покажчиком. Прикраси, матеріали або стилістичні прийоми, які колись вважалися суто жіночим, зараз переходять у чоловічу моду. Наприклад, в ювелірних колекціях брендів з'являється все більше брошок, які позиціонуються як унісекс. Їх рекламують моделі-чоловіки, і ця прикраса є стилістичним нововведенням у чоловічому дрескоді Black Tie. Вже кілька років на червоних доріжках кінофестивалів актори з'являються з брошками з архівних або сучасних колекцій, і це не здається ексцентричним жестом — навпаки, сприймається як елегантний хід. Музиканти, як-от ASAP Rocky або Малума, які вдало користуються соцмережами та мають шалену кількість фоловерів, активно носять рожеві діаманти та класичні коштовні намиста. Наша реальність — це світ красивих людей, і чоловіча мода (в широкому сенсі, від одягу та прикрас до косметики) до цього пристосовується. Прикрашати себе — це не про жіночність у чоловічому образі, це вже нова реальність. Сучасна культура дуже нарцисична. Темпи змін в ювелірній галузі більш повільні, ніж у моді, але вони відбуваються.
ТС: До речі, в психоаналізі нарцисизм вважався ознакою жіночності й довго сприймався як небажаний у чоловіках. На ваш погляд, що зараз у світі ювелірних прикрас досі видається контроверсійним?
ТЛ: Я бачу, як чоловіки почали носити парні анклети, і це дуже сміливо, як і пірсинг з проколами нижче губи. Пірсинг з діамантами на фалангах пальців або в районі сонячного сплетіння має вигляд каблучки або кулона, але без металевого обрамлення. В такому прикрашанні я бачу великий потенціал, мені здається, ця тенденція буде більш поширеною. Гарний приклад — це перли. Останнім часом я спостерігаю, як чоловіки починають все більше цікавитися ними. У нас є клієнти, які замовляють прикраси з перлами акоя, зазвичай це тонка нитка з перлин. Скоро в мережі компанії ITISI з'являться бренди з перлами різного цінового діапазону, від коштовних японських акоя до більш демократичних. Серед популярних кольорів — білий, зелений, чорний.
ТС: Рожевий?
ТЛ: Поки ні.
ТС: Цікаво, що ще на початку XX століття рожевий був кольором для хлопчиків, а блакитний — для дівчат, такий розподіл превалював навіть у рекламних оголошеннях у пресі. Зараз це вже не є нормою, але в перлах рожевий досі вважається жіночим. Чекаємо на зміни! У мене є запитання щодо годинників. Як гендерні стереотипи змінюються в цій сфері? Наприклад, у колекціях Franck Muller, який є у портфоліо компанії ITISI.
ТЛ: Franck Muller — це історична швейцарська мануфактура, якій давно не чужі інновації. В 1980-х вони почали з виробництва годинників з турбійоном — на той час такі моделі в індустрії могли створювати лише одиниці. Бренд відомий своїми “Прем'єрами” — лінійками виняткових моделей з новаторськими технічними рішеннями. Наприклад, у 2019-му він першим презентував годинник, який функціонує як гаманець для біткоїнів. Витвори Franck Muller з дуже складною механікою набувають популярності у жінок — саме тому що глобально ламається стереотип про жіночі годинники. Раніше це були моделі, в яких декоративний елемент вважався головним, і більшість із них працювали на кварцових батарейках. Зараз жінки не хочуть просто квіти на циферблаті, вони цікавляться складними механізмами, як-от турбійони або вічні календарі. Для мене це суцільний захват, коли жінки знаються та люблять годинникову механіку! І саме технічні ускладнення є показником раритетності, яка є дуже важливою складовою вартості та інвестиційного потенціалу прикрас. Раритетність — дуже важливий чинник і у годинниковому світі. Гарним прикладом швейцарської мануфактури, яка робить раритетні моделі, є Alexis Garin. Вони випускають менше 20 годинників на рік, то ж це, безумовно, колекційні об'єкти. Співпрацюють із найкращими професіоналами Métiers D'Art у галузі: наприклад, емалеві розписи циферблатів для них робить Аніта Порше, до якої в черзі стоять великі бренди. Я бачу, як зацікавленість жінок у таких об'єктах зростає.
ТС: Згодна. Світ жіночих годинників — це поле активних змін в уявленнях про гендер. І якщо до ідеї, що жінки є аудиторією для складних механізмів, всі ніби звикли, з'явилося нове кліше: таке ускладнення, як місячний календар, є найпоширенішим серед жіночих моделей.
ТЛ: Це дуже красиве, ефектне, драматичне ускладнення, тому жінки його люблять. Щодо кліше — так, я зустрічала такі висловлювання, що це ускладнення для жінок, бо ми буцімто більше піддаємося впливу циклів Місяця.
ТС: Якщо жінки та чоловіки – це про нашу біологію, то уявлення про жіночність та маскулінність формується соціальним контекстом. Ваша компанія планує вихід на ринок Східної Азії. Як ви будете адаптувати асортимент під локальну культуру?
ТЛ: Наш клуб для поціновувачів прикрас та годинників DIAME існує більш ніж 12 років і презентує виняткові витвори відомих брендів для своїх клієнтів. Наша унікальність — у сервісі та ставленні до вибору ювелірних об'єктів, розумінні їхньої цінності та вартості. Саме це ми плануємо пропонувати на нових ринках, а локальний контекст додавати завдяки співпраці з місцевими брендами і компаніями та створенню лімітованих колекцій саме для цього ринку, як зробили з нашою першою колекцією прикрас із Crivelli. Мені здається, це бізнес-ДНК українських компаній: нести своє, але бути відкритими світу та швидко адаптуватися до нових умов.
ТС: Я до нашої розмови думала, які прикраси можуть бути контроверсійними в жіночій моді. Єдине, що спало мені на думку, — це каблучки сигнети. Вони були відзнакою класу та гендеру (чоловіків із привілейованих верств суспільства), прикрашалися родовими гербами та носилися на мізинцях. Зараз ця дуже консервативна прикраса стала модною: їх багато в жіночих колекціях, але мені вони видаються вельми маскулінними.
ТЛ: Сигнети втратили свої класові та гендерні конотації. Прийом носити каблучку на мізинці популярний, і мені він дуже подобається — я сама так роблю. Щодо символічності імен або сімейних гербів, то в Україні немає довгої історії аристократичних родин, це було втрачено через революції, світові війни та радянський режим. Але тенденція гравіювати імена або родинні символи набирає обертів. І якщо раніше таким чином любили відзначати свята, дні народження або весілля, то зараз я спостерігаю інший тренд. Люди, які переживають стрімкий ріст, роблять це для себе. Вони фіксують віхи успіху, і для цього персоналізують ювелірні прикраси або переосмислюють наявні форми. До слова, у нас багато замовлень від чоловіків та жінок на так зване “кільце Соломона” з написом “Все минає”. Ще один приклад стрімких змін в уявленні про гендер в ювелірному світі.