Андрій Шевченко, футбольна суперзірка, володар "Золотого м’яча", футболіст, 46 років. Використовує весь свій вплив та ресурси, щоб говорити про війну в світі та збирати кошти на допомогу Україні.
24 лютого Андрій Шевченко прокинувся від дзвінка. У Лондоні було 3:30 ночі. Телефонувала його мама.
"Я одразу все зрозумів, — згадує Шевченко. — Мама плакала, будинок, в якому вона жила, трусило від вибухів. "На нас напали, на нас напали", — повторювала вона. Я почувався розгубленим, безпорадним і ще — винним. Адже я був так далеко. Сказав мамі, що виїжджаю до неї прямо зараз. "В жодному разі, — заперечила вона. — Іди до журналістів, іди на телебачення". Це був найважчий день у моєму житті".
Шевченко поклав слухавку. Ввімкнув телевізор і побачив повномасштабне вторгнення у прямому ефірі BBC. Через пару годин він уже дав своє перше за цю війну інтерв’ю. Упродовж року їх буде декілька сотень. Чи мають вони реальний вплив на ситуацію? "Не знаю, я не професійний спікер, — каже Андрій. — Але я використовую будь-яку можливість, щоб говорити про війну".
Він применшує силу свого голосу. Кожне його інтерв’ю прямо впливає на фандрейзинг для України і дає величезні охоплення. Як-от на церемонії вручення "Золотого м’яча" в Парижі, куди Шевченка запросили, щоб він нагородив найкращу футболістку 2022 року Алексію Путельяс. Коротка промова, присвячена Україні, набрала мільйони переглядів у соціальних мережах і викликала дуже емоційну реакцію глядачів у залі. Спортсмен і сам не стримував сліз.
2022-й — перший за 30 років, коли футбол відійшов для Шевченка на другий план. "Я не міг думати ні про що інше, окрім того, що відбувається в Україні. Ми передавали гуманітарну допомогу, робили спільні збори з хлопцями, які грали в Англії, — Зінченком, Ярмоленком, — створили платформу Play Your Part for Ukraine, щоб залучити кошти для допомоги дітям, жінкам і літнім людям, що тікають від війни. Англія, Італія, Америка — я постійно кудись їхав у пошуках підтримки. Але цього все одно здавалося замало. Пам’ятаю мітинг на Трафальгарській площі, куди ми прийшли родиною. Навколо були синьо-жовті кольори, і я подумав, що повномасштабна війна зробила те, чого спортсмени намагалися досягти 30 років, — заповнити світ українськими прапорами. На жаль, це обійшлося нам занадто дорогою ціною".
На початку травня Шевченко отримав пропозицію від Володимира Зеленського долучитися до нового проєкту — державної фандрейзингової платформи UNITED24. "Тоді ще ніхто не знав, що це таке. Як працюватиме? Чи буде проєкт успішним? Не було жодних аналогів, але я погодився одразу".
18 травня Андрій Шевченко зустрівся з Президентом у його кабінеті в Києві і став першим амбасадором UNITED24. Невдовзі до нього долучилися Imagine Dragons, креативний директор Balenciaga Демна Гвасалія, акторка та співачка Барбра Стрейзанд, актори Лієв Шрайбер і Марк Гемілл, астронавт Скотт Келлі, історик Тімоті Снайдер та інші світові зірки. За 10 місяців роботи платформа UNITED24 здобула на підтримку України понад 290 мільйонів доларів, а сам Шевченко організував десяток благодійних проєктів — від браслетів з останньої партії металу з "Азовсталі" до збору на генератори для лікарень.
Він згадує зустріч із Зеленським, заходячи до урочисто вбраної зали Excelsior Hotel Gallia в Мілані: 20 лютого 2023 року тут відбувається благодійний вечір United for Ukraine. Серед спонсорів — Джорджіо Армані, серед гостей — весь істеблішмент міста та менеджмент футбольних клубів італійської Серії А. Зібрані кошти доправлять на реконструкцію стадіону в Ірпені, зруйнованого російськими бомбами та снарядами. Саме на цей стадіон Шевченко випадково потрапив у свій перший візит до Києва в травні 2022-го. Побачив, як діти грають у футбол серед руїн і вирв, і вирішив, що має його відбудувати.
"Для мене було важливо приїхати в Україну. Направду, я перші два місяці відчував, ніби в мене щось відняли. Хотів на мою рідну землю, в моє рідне місто. Такого Києва я не бачив ніколи. Дуже мало людей загалом — і багато військових зі зброєю. Я гуляв містом, ходив місцями, які любив. Не знаю, чомусь це було мені потрібно. Обгорілий будинок на Оболоні, де я виріс. Блокпости та їжаки біля дому, де живу. З одного боку, відчуваєш величезний біль від усвідомлення того, що сталося, скільки страждань, скільки смертей і руйнувань нам принесли. З іншого — захоплюєшся незламністю людей".
На аукціоні в Мілані надходить черга головного лота — українського прапора з автографом Володимира Зеленського. Шевченко переривається, щоб почути, які будуть ставки. За прапор пропонують 5 тисяч євро. "Це несерйозно, — каже Шевченко і піднімає руку. — 20 тисяч". Зала стрімко пожвавлюється. І за 10 хвилин ставка доходить до 100 тисяч. Зрештою, за 110 тисяч євро прапор купує Ліга Серії А — об’єднання італійських футбольних клубів. "Оце вже інша розмова", — говорить Андрій і під оплески підіймається на сцену, щоб зробити спільне фото з переможцями аукціону.
"Знаєш, саме італійці привчили мене до благодійності. Тут це прошито на рівні ДНК. Тому я дуже добре розумію, як нам діяти, як збирати допомогу. Під час першої хвилі уваги протягом 2–3 місяців пожертви йшли самі, бо люди постійно бачили Україну в новинах. Зараз про нас менше пишуть, і потрібно шукати інші формати. Великі івенти, футбольні матчі, концерти — будь-які заходи, щоб поєднати відпочинок і можливість зробити хорошу справу".
Шевченко згадує, як знімався у спільному ролику з астронавтом Скоттом Келлі та чемпіоном з боксу Олександром Усиком і як їздив до Бородянки та Ірпеня з актором Лієвом Шрайбером. "На центральній вулиці не було жодного вцілілого будинку. Ми заїхали в лікарню, зруйновану вщент. На стадіон. Там було дуже багато дітей, ми зробили маленький майстер-клас, поспілкувалися, побили пенальті. Я бачив в них цю іскорку — бажання грати, попри будь-що. А потім ми зайшли до тимчасового містечка, де живуть люди, які втратили практично все. Звісно, вони плакали, розповідали жахливі історії окупації. Але Лієва найбільше вразило те, що нас там пригощали малосольними огірками та варенням. Навіть у темряві, у найважчий час свого життя українці виявляють витримку і гостинність, які захоплюють".
Аукціон завершено. Андрій має втомлений, але задоволений вигляд. Під час вечері один із донорів UNITED24 підтверджує внесок у 200 тисяч євро, а це означає, що збір на стадіон, яким опікується Шевченко, закрито. Скоро на нього повернуться діти. Андрій обіцяв їм зіграти першу гру разом.
Текст: Ярослава Гресь
Фото: Stephan Lisowski
Стиль: Anastasiia Zamula
Грумінг: Svitlana Rymakova
Асистентка фотографа: Oleksandra Curkan
