Весна — вдалий час, щоб зануритись у довгі та великі романи, читаючи на свіжому повітрі. Ми зібрали кілька нових романів, які нещодавно вийшли в українських видавництвах: тут і український переклад останнього роману Шарлотти Бронте “Вільєтт”, і пронизливі історії про сучасну Україну, і квір-романи.
"Вільєтт", Шарлотта Бронте
Реклама.
У видавництві "Ще одну сторінку" виходить останній роман Шарлотти Бронте “Вільєтт” 1853 року, який вважається найкращим її твором, затьмарюючи за глибиною думки “Джейн Ейр”. Це 600-сторінкова історія сміливої молодої жінки Люсі Сноу, яка рано осиротіла, і, проводячи багато часу в гостях у своєї хрезеної в Бреттоні, зустріла своє перше кохання, Грема. Минули роки, і рідна Англія залишилася далеко позаду: вона вирушає в Європу, щоб працювати вчителькою у дівочому пансіоні у вигаданому містечку Вільєтт. Там доля знову зводить її з Гремом. Але не до неї тяглося його серце, ні тоді, в дитинстві, ні зараз, адже Грем одружується з іншою. Тим часом Люсі закохується в чоловіка набагато старшого за себе.
“Вільєтт” — романтична історія про кохання та пошук себе, але насамперед — портрет сильної і яскравої жінки, спостерігати за долею якої сьогодні цікаво так само, як і понад 170 років тому.
"Ще одну сторінку"
“У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону”, Марсель Пруст
Видавництво "Лабораторія" випустило першу частину знаменитого епічного роману Марселя Пруста “У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону” 1913 року створення. Один з ключових творів світової літератури складається з семи томів, тож знайомитися з ним дійсно краще частинами.
“У пошуках втраченого часу. На Сваннову сторону” — захопливий, красивий, але складний текст, що представляє собою заплутану подорож лабіринтами пам’яті — світом дитячих спогадів, внутрішніх переживань і уяви головного героя — хлопчика Марселя, який є певною мірою автобіографічним песонажем. Книга виходить у перекладі легендарного Анатоля Перепаді і з передмовою літературознавиці Ганни Улюри.
"Лабораторія"
"Помаранчі – не єдині фрукти", Джанет Вінтерсон
Українською виходить культовий квір-роман "Помаранчі не єдині фрукти" англійської авторки-феміністки Джанет Вінтерсон. Вінтерсон написала цей автобіографічний текст у 26 років, у 1985 році — повість була нагороджена Премією Уайтбреда, а однойменний серіал BBC за сценарієм Вінтерсон — премією BAFTA.
Відвертий та проникливий, роман розповідає про юну Джанет, що зростала у фанатичному середовищі протестантів-євангелістів у північно-західній Англії. У певний момент дівчина вирішує покинути свою сувору матір, церкву та усе своє життя — заради юної дівчини, яку вона любить. Як зрозуміло з цього опису, Джанет — це саме Вінтерсон, і в книзі вона відверто розповідає про свою юність в 1970-ті, ділячись подробицями дитинства та першого нещасливого кохання. У 80-ті роки роман "Помаранчі не єдині фрукти" спричинив гучні обговорення в британському суспільстві.
"Фабула"
"Шептуха", Тамара Горіха Зерня
Якщо вас захопив чуттєвий і тонкий роман "Доця" Тамари Горіха Зерня, події якого відбуваються в 2014 році на Донбасі, то, скоріше за все, чекали на нову книгу авторки. "Шептуха" розповідає історію немолодої героїні Ольги, яка, переживаючи особисту кризу, втікає у село, на хутір, у родинну хату, з наміром пожити тихим усамітненим життям та розібратися у собі. "Але тихий усамітнений куточок виявився далеко не простим. Честь і нечисть, живе і неживе, чоловіки і жінки, насилля і безсилля, любов і зрада — все змішалося на нашому прикордонні, а потім почалася війна".
"Шептуха" — дзеркало, у якому багато жінок впізнають себе, якщо, звісно, наважаться зазирнути", — так розповідають у видавництві "Білка" про цей майже 400-сторінковий роман, перший наклад якого вже розпроданий.
"Білка"
"Піаніст. Надзвичайна історія виживання", Владислав Шпільман
Якщо ви бачили оскароносний фільм "Піаніст" Романа Поланскі з Едріаном Броуді, то, ймовірно, знаєте історію створення цієї книги. Її перша версія вийшла ще наприкінці 40-х в Польщі, у 1998-му була перевидана під назвою "Піаніст: надзвичайна і справжня історія про виживання однієї людини у Варшаві 1939–1945" — і саме вона лягла в основу фільму Поланскі. Строго кажучи, "Піаніст" за жанром не роман, а скоріше мемуари, але глибина, історизм та внесок "Піансті" у світову культуру роблять його без сумніву книгою романного масштабу.
"Піаніст" — документ епохи, страшне свідчення про Голокост і водночас захопливий роман про життя і порятунок польського композитора Владислава Шпільмана. 23 вересня 1939 року той зіграв свій останній концерт на Варшавському радіо під звуки вибухів, після чого польське радіо перестало працювати, адже в будівлю влучила нацистська бомба. Родина Шпільмана опинилася у Варшавському гетто та загинула, він вижив єдиний. У книзі він пише про свої дні в гетто та місто, що руйнували та нівечили на його очах, а також про те, як йому вдалося побудувати нове життя після трагедії війни — написання нових творів та гастролі по всьому світу.
"Лабораторія"