Як зображуються символи України в сучасному мистецтві та яких нових відтінків набувають.
Український закордонний паспорт зразка 2015 року – не лише символ безвізового перетину кордону, а й символічний путівник усіма регіонами країни. Сторінки документа прикрашають об’єкти культурної спадщини, що символізують різні куточки України. Тут поруч – кримський Херсонес, мури Луцької фортеці, найстаріші церкви Києва та терикони Донбасу. Особливого символізму дизайн документа набув після початку повномасштабної війни в Україні – він нагадує про те, що вся територія нашої держави – від Заходу і до Сходу – є неподільною та українською.
Частина об’єктів із паспорта нині перебувають під загрозою, і постраждала від широкомасштабного вторгнення РФ. Низка важливих об’єктів-символів актуалізувалися в поп-культурі та мистецьких проєктах – вони присутні у фільмах, сучасних книжках, виставах, музичних кліпах та навіть псевдонімах виконавців.
Соцпортал пропонує дослідити, як зображуються символи України в сучасному мистецтві та яких нових відтінків набувають.
1. Зображення Брами Золотої (Золотих воріт) у Києві
Золоті Ворота – знаковий символ історичного Києва – належать до найдавніших споруд Східної Європи. Саму браму почали зводити ще за Володимира Великого, а за часів Ярослава Мудрого до ансамблю додали церкву Благовіщення, освячену 1022 р. За тисячу років пам’ятка пережила руйнування й реставрації. Нині має вигляд зубчастої вежі заввишки 14 метрів, увінчаної церквою Благовіщення Богородиці. Усередині Золотих Воріт розташований музей пам’ятки. До повномасштабного вторгнення РФ у музеї часто проводили концерти та вистави. “Золоті Ворота” – часто представляють Київ та Україну у світі. Так, нещодавно їхнє фото прикрасило сувенірну євро-банкноту. Крім того, зображення і навіть назва “Золотих Воріт” – широко присутні в поп-культурі.
Золоті Ворота – театр, а не музей. Бренд Золотих Воріт розрісся і на інші культурні сфери. Так, однойменна “територія”, яка популярна серед відвідувачів різних поколінь і активно працює навіть у повномасштабну війну, – це столичний театр. Його створили 1979 року, і першу свою постановку він зіграв саме в Золотих Воротах. Нині мистецький заклад діє в Урядовому кварталі за адресою: Шовковична, 7-а. На лого пишуть “Золоті Ворота – театр, а не музей” (слоган, який став популярним після ребрендингу 2014 року). Театр “Золоті Ворота” має впізнаване обличчя, популярні вистави в репертуарі та постійну аудиторію. У топі афіші: психологічні вистави про громадянську позицію, про проблеми стосунків із батьками, опрацювання постколоніальної травми, завданої Росією, чорні комедії та нещодавній новодел – вистава LOVE REVOLUTION – за мотивами оповідань класиків Розстріляного Відродження. Через розташування залу – покази не перериваються під час повітряних тривог.
Відома у світі станція метро – де шукати важливий стародавній напис. Одним із суперпопулярних київських об’єктів, які розповідають про Київ та Україну за кордоном, – є станція метро Золоті Ворота. Її відкрили 31 грудня 1989 року. Усередині станція прикрашена мозаїками роботи видатного художника-монументаліста Григорія Кореня. На “Золотих Воротах” знімали рекламу всесвітньо відомі бренди Apple і Google, а британське видання Daily Telegraph занесло її до списку 22-х найбільш вражаючих станцій метро Європи. У 2018 серед мозаїчних зображень знайшли напис “Слава Україні”, який, очевидно, був зроблений ще за радянської влади.
Потрібно шукати в середньому вестибюлі. Цей напис викладений якраз над спуском на ескалатор. Прямо в центрі. На жаль, цей напис із часом темніє. Це нормальна реакція, – розкрила тоді таємницю радник начальника київського метрополітену Наталія Макогон.
Локація в детективі Кокотюхи. Золоті Ворота фігурують у повісті популярного письменника, автора історичних романів і детективів – Андрія Коктюхи. Зокрема, локація присутня в підлітковому детективі “Гімназист і Чорна Рука”, який 2016 року вийшов у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. У центрі сюжету – київський гімназист-восьмикласник Юрко Туряниця. Має розкрити особу зловісного незнайомця, який називає себе Чорною Рукою. А заразом і дізнатися в нього важливу інформацію, адже, за іронією долі, тільки Чорна Рука знає, хто скоїв убивство, в якому звинувачують українського воїна-добровольця. Оскільки дія відбувається в Києві – Андрій Кокотюха створює для читача справжню атмосферу “занурення”, звісно, використовуючи для цього знайомі та знакові локації – не обійшлося і без “Золотих”.
2. Графічний малюнок “Козацький каламар із пером”
Зображення козацьких музичних інструментів: бандури та литаври. Зображення Хотинської фортеці та фрагмент козацького човна “Чайка”.
Козацька тема – активно представлена в різних жанрах поп-культури – від культових мультфільмів і до назв популярних музичних гуртів. Зокрема, козацькій темі присвячені фільми, які вже стали класикою, як-от “Пропала грамота” (1972), так і нові українські стрічки: “Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке” (2019), “Козацькі байки” (2013) та серіал “Козаки. Абсолютно брехлива історія” (2020). Культова серія мультфільмів “Козаки” Володимира Дахна, створена на українській студії “Київнаукфільм”, – входить до топ-100 найкращих фільмів в історії українського кіно. У 2020 мультфільму присвятили поштову марку.
BoMarka
Козаки співають про людей-титанів. Козаки присутні в популярних піснях і навіть назвах гуртів. Так, патріотичні пісні про оборону України активно створює курт Kozak System із фронтменом Іваном Леньо. До добірки гурту, який існує з 2012 року, входять композиції на слова поетів шістдесятників і сучасних авторів. У лютому 2024 року гурт презентував нову композицію “Люди-Титани”.
Захоплюючий комікс і нуарне кіно. Козаки стали головними героями містичного коміксу Ігоря Баранька “Максим Оса і золото Песиголовця”. В основі сюжету – детективне розслідування, яке веде Максим Оса. Він шукає вбивцю побратимів-січовиків і золото польського короля, яке зникло за дивних обставин. Свідки вказують на втручання містичної сили. 2022 року в український прокат вийшов однойменний фільм режисера Мирослава Латика, в якому Максима Осу втілив Василь Кухарський. 7 грудня 2023 року актор помер після важких поранень, які отримав на фронті, захищаючи Україну.
Козак Мамай і його музичний інструмент. У поп-культурі присутня і “бандурка”, яка є на сторінках паспорта. Це так звана “козацька бандура”, або “Мамаєва кобза”. Інструмент фігурує як на знайомих зображеннях легендарного Мамая – так і на нових “репліках” – у мемах, авторських малюнках. “Сестра” бандурки – бандура стала трендовою завдяки яскравим творчим проєктам популярних виконавців, таких як Марина Круть, гурт B&B project.
Максим Паленко
Драма-феєрія, яка 40 років “лежала по ящиках”. Козаки з’являються і в жанрі, який заведено називати високим – в опері. У 2017 Львівська опера презентувала осучаснену феєрію “Коли цвіте папороть” Євгена Станковича, яку забороняли за радянської влади. У 1978-му її готували для гастролей у Франції. Мала проукраїнські меседжі. Розповідала, зокрема, про традиції святкування Івана Купала. Тоді твір “не пропустили”. Через 40 років її оновлену версію презентував Василь Вовкун. Опера складається з трьох частин. Друга – “козацька” історія переходить у події Майдану та оборони України на Сході.
3. Зображення фрагментів інтер’єру собору Софії Київської в Києві
Пам’ятка української архітектури та монументального живопису XI ст. (1011-1018) Софія Київська – одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Є однією з головних християнських святинь Східної Європи. Софійський собор зберігає стародавню архітектуру і найповніший у світі ансамбль оригінальних мозаїк і фресок XI ст. – 260 кв. м мозаїк і 3000 кв. м фресок. Вони є справжніми шедеврами світового мистецтва.
Фестиваль на території святині. Територія Софії Київської влітку стає локацією та безпосередньою учасницею фестивалю високої культури. Навіть незважаючи на повномасштабну війну – на території Софійського собору проводять уже традиційний і популярний серед киян (і не тільки) Bouquet Kyiv Stage. У дні проведення в саду “Софії” лунає класична та експериментальна музика, показують нові фільми, у “Хлібній” – відбуваються виставки, а на локації “Під ясеном” – діє літературний майданчик, відбуваються бесіди про високу культуру з митцями, науковцями, істориками, лідерами думок.
Національний заповідник “Софія Київська” – знакове й улюблене для киян місце, серце і душа Києва, – підкреслюють організатори “Букету”.
Показали Софію та пам’ятник Хмельницькому, щоб зобразити “Мій Київ”. Фото знакових локацій також фігурують у концерті “Мій Київ”, який презентували наприкінці 2023 року на камерній сцені Teatroom Палацу Україна. Покази планують відновити восени 2024 року. Концерт називають вечором-ностальгією столичних хітів, включає найпопулярніші пісні 60-80 років, пов’язані з Києвом. “Як тебе не любити”, “Черемшина”, “Минає день, минає ніч…” виконують популярні виконавці.
Під час виконання хітів на екранах демонструють колажі з фото найзнаковіших місць і пам’яток столиці. Тут і Михайлівський собор, і Андріївська церква, пам’ятники засновникам Києва та Князю Володимиру, легендарні Золоті Ворота та панорами старих вуличок не менш легендарного Подолу. Для гостей міста це чудова підказка, де прогулятися і що відвідати, а для киян – привід пригадати потаємні, але не менш знакові місця, які відомі тільки місцевим, – розповіла Соцпорталу режисерка проєкту “Моя Україна” Катя Царик.
Київ з мавпами, водяними та ожилими. У київському фентезі-детективі “Лазарус” Світлани Тараторіної, події якого розвиваються на початку ХХ ст., зображуються найбільш знакові столичні локації, зокрема храми. Наприклад, найдавніша зі збережених – Кирилівська церква – стає місцем розв’язки заплутаної містичної історії про чарівну силу, що охороняє Київ від ворогів.
4. Зображення гравюри “Панорама міста Львів”
У біометричному паспорті є зображення гравюри “Панорама міста Львова”, виконаної Абрагамом Гогенбергом (нід. Abraham Hogenberg) за малюнком кінця XVI – початку XVII ст. інженера – фортифікатора Ауреліо Пассаротті. Окрім впізнаваних споруд – соборів, костелів, ратуші – на гравюрі зображено герби Львова, Польщі, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V, який 1586 року надав Львову право користуватися його символом нарівні з міським.
Львівські маги в грі. Впізнавані пам’ятки міст стають дієвим засобом створення атмосфери в книжках сучасних письменників, зокрема, авторів міського фентезі. Так, львівські краєвиди фігурують в історії Наталії Матолінець “Варта у Грі”. Місто Лева там сповнене чаклунами, відьмами та алхіміками, які спокійно собі живуть поруч із туристами та місцевими – працюють і попивають львівську каву. Усе змінюється, коли починається велика Гра – протистояння темних і світлих сил за владу в Центральноєвропейському конгломераті на наступне століття.
На березі річки, якої немає. У Львові знімали кліпи на свої пісні такі виконавці, як Христина Соловій, Сергій Жадан, Кузьма Скрябін, “Океан Ельзи”, “Один в каное”, Джамала, Руслана. Зокрема, у кліпі “Місто весни” Святослава Вакарчука та гурту “Один в каное” фігурують популярні локації Львова і навіть показана “фірмова” львівська злива. У пісні фігурує річка “якої немає” – Полтва – підземна річка, яку досліджують дигери.
Львів у фільмі про “другого Франка”. Знакові місця Львова з’являються і у фільмі, який нещодавно вийшов у прокат, про Петра Франка – відомого льотчика, сина українського класика літератури. Молодший син відомого письменника був спортсменом, одним із засновників пластового руху, вояком у лавах січового стрілецтва, основоположником галицької авіації, дипломатом, вченим-хіміком, також спробував себе в літературній та видавничій діяльності, – нагадує у відгуку на картину журналістка, дослідниця міста Ужгород Надія Вовк. У стрічці знято краєвиди старого міста. Багато уваги приділили садибі Франка.
Хороша акторська гра, фрагменти Львова та будинку Франка, елементи оригінальної обстановки – усе це створює певну особливу атмосферу. Про Петра Франка знають мало, якщо взагалі щось знають. Кінострічка нагадує про цю неординарну неймовірно цікаву особистість, популяризує, спонукає пошукати додаткову інформацію про молодшого сина Івана Франка, – пише Надія Вовк.
До слова, Петро Франко теж мав український закордонний паспорт – щоправда, зразка УНР. Більше про це можна почитати в нашому попередньому матеріалі.
Отже, знакові українські пам’ятки та символи різних регіонів, які присутні в українському закордонному паспорті та позначають багатоманіття й розмаїття України, активно використовують творці нової української культури. Ці символи є в кіно, театрі, на малюнках популярних художників, у книжках топових авторів – і це, безперечно, свідчить про увагу до власної культури, традицій та про важливе значення культурного підґрунтя для створення сучасного мистецтва.