Від пошуку балансу до підтримки «жіночого» бізнесу
Заснування власної справи — це завжди про амбітні плани, мрії, але також і про ризики, страхи та велику відповідальність. Тож наважитися стати на цей шлях і пройти його до снаги не кожному. Героїні нашого сьогоднішнього інтерв`ю, бізнесвумен і менторці з понад 10-річним досвідом Аделі Ісламгуловій, вдалося реалізувати одразу декілька успішних проєктів — у різних сферах, у різних країнах та за різних обставин.
У розмові з ELLE.UA Аделя розповіла про початок свого бізнес-шляху і переломні моменти у ньому, а також розкрила власні принципи ведення бізнесу та інструменти розвитку, які нині використовує.
З чого розпочався ваш шлях у бізнесі?
Перша моя справа, яку можна назвати бізнесом, а не підробітком, була у 13 років, коли мені вдалося організувати видавництво підручника з англійської мови не лише для себе, а й для продажу. Я збиралася вступати в міжнародний ВНЗ, і для мене це було значущим напрямом.
Викликом тоді була нестача грошей, але наявність мети — вивчення англійської. Впоратися мені допомогли кмітливість і відсутність заборон, мовляв, щось «не можна» чи «не вийде». Не було попереднього досвіду — було лише завдання реалізувати цей проєкт. Мозок шукав, які варіанти можуть допомогти.
Труднощів на той момент я особливо не бачила: я сприймала їх як завдання, як веселощі, легкість і гру. Зараз багато у чому це також допомагає мені в бізнесі — сприймати виклики як гру.
Який напрямок у бізнесі ви обираєте для себе сьогодні? Розкажіть про свою справу.
Я люблю різноманіття, або ж диверсифікацію. В мене абсолютно різні напрями: від девелоперського бізнесу в Іспанії та будівельного в Україні до юридичного бізнесу. Паралельно я працюю як менторка для підприємців — є достатньо багато успішних бізнесменів, які використовують всі hard skills на максимум і розуміють, що подальший розвиток можливий, якщо посилювати власні soft skills і працювати з мисленням. Саме від мислення власника залежить успішність бізнесу.
У кожного з моїх бізнесів є своя місія, і кожен з них відповідає моїм цінностям. Вони мають покращувати життя людей — великої кількості людей.
З якими стереотипами ви стикнулися як жінка у бізнес-середовищі? Що, на вашу думку, може допомогти у боротьбі з ними?
Звісно, стереотипи щодо жінок у бізнесі є. Найперше, якщо ти молода і красива, завжди ставлять запитання, хто спонсор проєкту, хто дає гроші — чоловік чи тато. Вважають, що за жінкою обов’язково має стояти чоловік, який допомагає їй у бізнесі. По-друге, спершу є недовіра до твого професіоналізму. Труднощі зі сприйняттям жінки особливо помічаю у будівельному бізнесі. Коли всі компанії підрядників або конкурентів «чоловічі», дуже складно вести перемовини «на рівних».
Але є й плюси: жінок сприймають як більш чітких, структурних. До того ж чоловіки загалом є менш гнучкими за жінок у перемовинах, і це перевага. Часто чоловіки можуть познайомитися, потиснути руки й одразу домовитися про партнерство, угоду, жінкам же потрібно більше часу, аби зрозуміти, чи можна людині довіряти, чи тримає вона своє слово, чи є вона професіоналом.
Як стереотипи оминати? Мені здається, під час перемовин варто одразу підкріплювати себе певним бекграундом, дотримуватися більш суворого зовнішнього вигляду. І за можливості приходити з партнером-чоловіком — це працює безапеляційно.
Навіть достатньо впливові закордонні бізнесвумен розповідають, що під час перемовин усі звертаються до чоловіків і ставлять їм запитання. Тож треба прийняти це і використовувати цей трюк з чоловіком-партнером, заробляти собі репутацію у бізнес-спільноті — тоді чоловіки будуть вже слухати й вас. Це досі так, доводиться грати у цих реаліях.
Що стало переломним моментом на вашому шляху?
Переломним моментом стала перша велика зароблена сума. Самостійно — без допомоги батьків, чоловіка чи будь-кого іншого. Це стало фіксатором віри в себе і сміливості замахнутися на більше, мріяти, будувати великі плани.
Другим таким важливим фактором стало усвідомлення того, що моє мислення відрізняється. Саме це дало мені поштовх почати працювати з мисленням інших людей і змінювати його. Я зрозуміла, що не всі думають так, як я.
Ще з дитинства я знаходила шляхи, у проблемах бачила задачі й вирішувала їх, у мене не було страхів. Я жила так усе життя і думала, що так живуть усі. Розуміння того, що моє мислення є нестандартним, підштовхнуло мене ввійти у бізнес саме з такого позиціювання. Це стало моєю основною цінністю та внеском у партнерство в бізнесі.
Серед ваших клієнтів як менторки з фінансового мислення — культурні діячі, зірки та бізнесмени з переліків Forbes. З якими запитами до вас звертаються найчастіше?
Власники бізнесу часто звертаються, помічаючи певну повторювану тенденцію. Наприклад, однаковий дохід при збільшенні обороту. Так, партнер мого клієнта на старті сказав, що його межею бажань буде прибуток у 100 тисяч, і от роки потому оборот компанії вже давно обчислюється у мільйонах, а прибуток через постійні несподівані витрати лишається на рівні 100 тисяч.
Інший клієнт помітив, що кількість продажів ніяк не може перейти певний поріг. Після нашої роботи він усвідомив, у який момент «з’явився» цей поріг і чому. Ще в юності — в зовсім іншому бізнесі, фізичні можливості якого не дозволяли виконувати понад 30 замовлень на день. Тепер же клієнт володіє онлайн-бізнесом, і його мета — тисячі продажів, а стелею лишалося те число 30. Щойно ми знайшли й роз’єднали новий бізнес і старе обмеження, клієнт миттєво здійснив прорив.
Нерідко також буває, що один з партнерів готовий до стрімкого зростання, а інший — ні.
Які ваші 3 головні принципи ведення бізнесу? Що для вас є ключовим фактором успіху в бізнесі?
На першому місці для мене завжди місія бізнесу, місія продукту. Його користь людям і користь світу. Я перевіряю кожен новий проєкт саме на цю складову, щоб він міг покращити життя людей. Коли я працюю з мисленням власників бізнесу, я одразу можу працювати з сотнями або тисячами людей, які знаходяться під ними, і змінювати їхнє світосприйняття, їхні життя.
Друге — це щирість. Між партнерами, з клієнтами та із самим собою у тому, що ти робиш, як ти робиш і для кого ти робиш. Для мене це дуже важливо.
Бізнес треба сприймати як бізнес. Не як метод здійснення своїх дитячих мрій, доведення комусь чогось чи здобуття визнання, популярності. Бізнес — це бізнес, і його ціль — заробіток грошей. Потрібно виймати з бізнесу всі психологічні навантаження й нести їх у терапію, а в бізнесі приділяти увагу його головній задачі — прибутковості проєкту.
Але також для мене важлива етична складова бізнесу та, звісно, особистості партнерів.
Як вам вдається підтримувати баланс між бізнесом, що вимагає великих витрат внутрішнього ресурсу, та особистим життям?
Кожен день я вибудовую так, що у мене є час для роботи та час для себе. Працювати весь рік, а потім місяць лежати на пляжі — не моя стратегія. Я працюю сім днів на тиждень і відпочиваю також сім днів на тиждень.
Звісно, коли запускаються нові проєкти, час роботи збільшується, але загалом у мене є непорушна структура дня, і є справи, які я ніколи не переношу (тренування, навчання, зустрічі з друзями). У мене є розписаний тиждень, на який зверху накладаються поточні завдання. Це допомагає не вигорати й мати певну стабільність у цьому нестабільному світі.
На які навички ви робите акцент сьогодні та які інструменти використовуєте для їхнього розвитку?
Одним з інструментів є спільнота людей, з якими можна зростати. Людей, близьких тобі за метою, цінностями. У багатьох країнах зараз розвинулися українські бізнес-клуби. Я обов’язково їжджу на зустрічі, форуми та профільні виставки, щоб у колі однодумців ділитися досвідом, навичками, помилками.
Оскільки нині багато бізнесів розвиваються за кордоном, варто також шукати локальних партнерів, дізнаватися про традиції, звичаї, законодавство, оподаткування, місцеву культуру. Помилкою багатьох підприємців, які діляться своїм досвідом у закордонних проєктах, було прийти зі своїм українським досвідом і почати діяти як в Україні. Тож ще одним інструментом є відкритість до нового, гнучкість.
Роль жінок у бізнесі у сучасному світі зростає з кожним днем. Якою ви нині її бачите?
У всіх бізнесах моїми партнерами є жінки — у різних напрямах, різних країнах — на Кіпрі, в Іспанії, в Україні. Нещодавно я також вклалася у стартап, заснований жінками. Не лише тому, що їхній проєкт покращує життя людей, а й тому, що мені важливо підтримувати юних дівчат, які пробують себе у бізнесі.
«Жіночий бізнес» — це не порожні слова, це не про конкуренцію з чоловіками. Це про підтримку. Наприклад, у Лондоні, де я нині мешкаю, є багато жіночих бізнес-клубів, учасниці яких підтримують одна одну порадами, досвідом, промоцією тощо. Загалом, якщо повертатися до рецепта виживання у «чоловічому» бізнесі, то це вести його «по-жіночому» — бути унікальною, демонструвати екологічний, гнучкий, м’який і водночас дуже структурований, до деталей продуманий підхід.
Головна порада, яку ви дали б жінкам, які мріють про власний бізнес?
Не боятися й пробувати! Я своїм клієнткам та учасницям курсу завжди кажу: «Якщо ви спробуєте і зробите 50%, це все одно більше за 0%, який отримаєте, якщо навіть не спробуєте». Також порадами я часто ділюся на своїй сторінці в Instagram.
Перед стартом нового проєкту і я, і мої партнерки сідаємо і шукаємо всі страхи, які в нас можуть бути пов`язані з ним. Далі за моєю методикою ми розбираємо кожен, щоб несвідомо не уникати успіху цього бізнесу.
А також як жінка, яка любить мріяти, я хочу побажати вам вірити в диво, в себе й у свої сили… і діяти!