Процес, який не тільки дає можливість залишити втрату в минулому і жити далі, але й збагачує нашу особистість
Всі ми знаємо, що життєвий шлях кожної людини сповнений і знахідок, і втрат. Проте, якою б гіркою не була втрата, якщо психіка змогла провести роботу над горем, то цей процес дає нам можливість залишити втрату в минулому і жити далі, а ще збагачує нашу особистість.
Експертка Інституту когнітивного моделювання, психологиня Аріна Семеній розповідає, що, на жаль, є багато факторів, які ускладнюють процес горювання, що призводить до депресії, поведінкових відігравань (наприклад, зловживання алкоголем) чи психосоматичних розладів.
Процес горювання ускладнюється:
- Якщо людина вже переживає якусь тяжку втрату. Тоді нова втрата може сприйматися особливо важко.
- Втрата була непередбачена. Наприклад, раптова смерть близької людини або несподіване звільнення з роботи.
- Існує значна залежність від втраченого об`єкта та складнощі, які виникають після його втрати. Наприклад, смерть одного або обох батьків неповнолітньої дитини, втрата єдиного джерела доходу тощо.
- Створена неможливість горювати через пряму або непряму заборону оточення: «скільки вже можна плакати…», «вони б не хотіли, щоб ви так сумували», «не треба так драматизувати», «інші люди переживають і не таке» тощо.
- Це симбіотичні стосунки, де дві людини сприймають себе як єдине ціле: «немає його/її — немає мене». Втрата одного з партнерів у таких стосунках стає емоційною катастрофою для іншого, адже він втрачає не просто близьку людину, а частину себе.
Перелічені вище п`ять факторів — серйозний привід уважно придивитися до того, як людина справляється із втратою.
Важливо розуміти, що втрати руйнують ілюзію нашого контролю над життям, тому психіка захищається від їх усвідомлення. Заперечення («цього не може бути») та розщеплення (частина психіки знає про втрату, а інша заперечує) — яскраві приклади таких захистів. Також горювання часто супроводжується безпорадністю, гнівом (іноді непрямим) та провиною. Почуття провини буває дуже сильним, навіть коли людина усвідомлює, що самозвинувачення не має сенсу.
Згадані захисні реакції й почуття можуть проявлятися досить інтенсивно, проте вони не є факторами ризику самі по собі й часто присутні в гострій фазі «нормального» процесу горювання. Однак, якщо такий стан залишається впродовж тривалого періоду часу, це індикатор, що людині потрібна допомога фахівця з ментального здоров`я.