Мартін Скорсезе — один з найвидатніших режисерів в історії кінематографа. Він знімає похмурі й часто жорстокі фільми, у яких технічна досконалість поєднується з бездоганною акторською грою. До того ж Скорсезе створив миттєво впізнавану естетику, характерну для кінематографічної моди: від гавайських сорочок і коричневих шкіряних блейзерів до класичних костюмів Giorgio Armani.
Тревіс Бікл у фільмі “Таксист”, 1976
Роберт Де Ніро у фільмі “Таксист”, 1976
Роберт Де Ніро в ролі Тревіса Бікла у фільмі “Таксист”, можливо, найвидатніший антигерой в історії кіно. Його персонаж має вельми агресивний вигляд з ірокезом на голові, окулярами-авіаторами, в неохайні утилітарній куртці з нашивкою We Are the People і старих черевиках. Проте, зауважте, наскільки органічно цей образ поєднується з його безтурботною вразливістю, бажанням піти від реальності й пригніченим буркотінням.
Реклама
Генрі Гілл у фільмі “Славні хлопці”, 1990
Рей Ліотта у фільмі “Славні хлопці”, 1990
Фільм “Славні хлопці” вважався камбеком Скорсезе після похмурого періоду в 1980-х. Він не тільки відродив його кар’єру на екрані, але й змінив визначення гангстерського фільму, а нині вважається однією з найвидатніших стрічок свого часу. Головний дизайнер фільму Річард Бруно виграв BAFTA за вишукані двобортні костюми Генрі Гілла з показною італійською бравадою й присмаком мафії.
Джинджер Маккена у фільмі “Казино”, 1995
Роберт Де Ніро і Шерон Стоун у фільмі “Казино”, 1995
Стиль фільму “Казино” ідеально поєднує в собі кричущий стиль і гламур Лас-Вегаса. Шерон Стоун змінила 40 костюмів у ролі злодійки Джинджер Маккени, починаючи від шиншилових пальт і діамантових ременів до суконь у неонову смужку епохи 1970-х і відповідних пов’язок на голову. До слова, Роберт Де Ніро перевдягався в цьому фільмі 52 рази: безліч сліпучих костюмів, білих шкарпеток і бірюзових лоферів зі шкіри алігатора.
Говард Г’юз у фільмі “Авіатор”, 2004
Леонардо Ді Капріо у фільмі “Авіатор”, 2004
Біографічний фільм Скорсезе про знаменитого режисера й піонера авіації та авіаперевезень Говарда Г’юза розповідає його голлівудську історію успіху на тлі важкого обсесивно-компульсивного розладу, що поступово починає переважати в його житті до такого ступеня, що він не може навіть вийти на вулицю. Леонардо Ді Капріо в ролі розумної людини, що постійно страждає через власний душевний стан — прекрасний. Особливого шарму його герою додають стильні костюми: контрастні двійки, шкіряні куртки, фетрові капелюхи, вовняні жилети й низка інших чудових речей.
Аліса Гаятт у фільмі “Аліса тут більше не живе”, 1974
Еллен Берстін у фільмі “Аліса тут більше не живе”, 1974
“Аліса тут більше не живе” — феміністська мелодрама, виткана з горя, любові й материнства. Режисер фокусує емоції на персонажі Еллен Берстін, за що вона заслужено дістала премію “Оскар” за створення унікальної головної героїні. Аліса запальна, впевнена в собі й прагне стати гарною матір’ю. У найкращих традиціях 1970-х костюми героїні легкі, надзвичайні й барвисті, як і вона сама.