Euronews. Copyright Brett Seymour/National Park Service
Підводний археолог із Лісабонського університету Нова, Александр Монтейро, провів масштабне дослідження, під час якого встановив місцезнаходження 8 620 затонулих кораблів у водах Португалії.
У водах біля берегів Португалії можуть перебувати близько 250 кораблів із незліченними скарбами, якщо вірити підрахункам підводного археолога Александра Монтейру з Лісабонського університету Нова.
Про це повідомляє Euronews.
Вчений розповідає, що досліджував корабельні аварії, що відносяться до періоду, починаючи з XVI століття, коли стали доступні більш-менш систематизовані записи. Підсумком цих пошуків стала велика база даних: у ній значаться 8 620 затонулих суден, які виявлені вздовж материкового узбережжя Португалії, а також біля Азорських островів і Мадейри.
Згідно із заявами Монтейру, загальна кількість кораблів із потенційними скарбами – приблизно 250. Серед них є і вельми “гучні” екземпляри. Наприклад, біля узбережжя Трої спочиває іспанське судно Nossa Senhora do Rosário, затонуле в 1589 році, яке, за офіційними даними, перевозило аж 22 тонни золота і срібла. Дослідник настільки глибоко вивчав цей випадок, що з’ясував навіть прізвище матері капітана.
Однак, за словами Монтейру, португальська влада загалом не поспішає вживати заходів, щоб захистити об’єкти культурної та історичної спадщини. Він каже, що необхідний чіткий план дій на випадок, якщо, приміром, під час будівництва або прокладання підводних комунікацій робітники натраплять на один із таких “скарбоносних” кораблів. Поки ж жодних конкретних кроків, за словами вченого, не робиться.
Ризик того, що “чорні археологи” встигнуть дістатися до скарбів першими, сам Монтейру вважає відносно низьким. Більшість останків суден, за його словами, спочиває глибоко під шаром морського піску, і тільки випадкові або масштабні роботи на дні можуть призвести до виявлення подібних об’єктів. Проте відсутність стратегії та фінансування для підводних досліджень і потенційних розкопок, на думку вченого, може призвести до того, що важливі знахідки будуть загублені або пошкоджені, а історична інформація – безповоротно втрачена.
Як вважає Монтейру, у майбутньому неминуче, що якісь із цих затонулих суден будуть випадково знайдені. Йому хотілося б, щоб на той час у Португалії існували чіткі правила і готові рішення, що дають змогу зберігати і досліджувати об’єкти всесвітньо значущої історичної спадщини. Адже кожен корабель – це ціла епоха, що “замерзла в часі” і чекає, коли люди зрозуміють її цінність.